194 Віктор Крупина
Серед торговельних партнерів УРСР були країни різних соціальнополітичних та економічних систем. На фоні перманентного напруження і розрядок у стосунках СРСР і країн капіталістичного світу потреба економічного співробітництва підштовхувала до кооперації з ними. Налагоджувалися різнобічні контакти, відбувалися міжнародні виставки за участі СРСР, тривав обмін досвідом, науково-технічними розробками, спеціалістами. Гострі ідеологічні розбіжності не заважали СРСР плідно торгувати із капіталістичними країнами, причому за можливості перевага надавалася товарам із країн РЕВ. Поставки за кордон демонстрували могутність власної економіки та мали унаочнювати переваги соціалістичного способу господарювання. Будівництво різноманітних заводів, фабрик, підприємств та інфраструктури за межами країни гарантували економіці СРСР стабільні кількарічні замовлення і залучення до обслуговування, ремонту та модернізації власних фахівців, інженерів, спеціалістів.
Структура експорту Радянського Союзу визначалася політико-стратегічними завданнями. Співробітництво з країнами Ради економічної взаємодопомоги було пріоритетним для СРСР, 60 % експорту й імпорту радянської України припадало саме на ці країни. Така співпраця мала не лише економічну, а й політичну спрямованість. Створена на противагу Європейському союзу вугілля і сталі, РЕВ не одразу розглядалася як пріоритетна для СРСР торговельно-економічна організація європейського рівня. Радянський Союз безуспішно намагався послабити ЄЕС. Лише зважаючи на успіх останнього за Л. Брежнєва Кремль активізує цілеспрямовану діяльність з перетворення РЕВ у партнера-суперника у стосунках Сходу і Заходу 2. ХХV сесія РЕВ( 1971 р.) прийняла « Комплексну програму подальшого поглиблення та удосконалення співробітництва і розвитку соціалістичної інтеграції країн-членів РЕВ », у якій йшлося про створення Міжнародного інвестиційного банку, єдину валюту на основі рубля, посилення зовнішньоекономічної інтеграції країн РЕВ тощо. З 1970 по 1984 роки товарообіг СРСР з країнами-членами РЕВ зріс у 6 разів 3.
У 1984 році в європейських країнах РЕВ за участі СРСР було введено в дію понад 700 підприємств і об’ єктів. Така допомога пояснювалася не лише завданням вирівнювання економічного розвитку РЕВ з країнами ЄЕС, а й політико-стратегічними міркуваннями. Технічне і економічне сприяння забезпечувало СРСР перспективні замовлення на ремонт та обслуговування тих чи інших об’ єктів.
Економічна і технічна допомога країнам, що розвиваються, спрямовувалася на посилення у цих країнах державного сектору економіки. Прикметно, що будівельні роботи здійснювалися лише у соціалістичних державах і « країнах, що розвиваються »— Нігерії, Анголі, Індії, Тунісі, Сирії, Конго та ін. Окрім офіційної торгівлі з країнами « третього світу », існувала і