156 Олег Бажан
Перший секретар обкому постійно звертався на адресу ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР щодо виділення з державних фондів металу, труб, цегли, залізобетону, асфальту, лісу, кабелю за що отримував чималу порцію критики за надмірні витрати дефіцитних будівельних матеріалів на кооперативне будівництво 5. Через деякий час про нове село Ксаверівку почали писати в союзних та республіканських газетах і журналах, показувати в телерепортажах, знімати кіно. Зразково-показове село почали відвідувати численні делегації, в тому числі з-за кордону. В один із приїздів до Києва, Ксаверівку відвідав Микита Хрущов, після чого, перший секретар ЦК КПРС, виступаючи на нарадах партактиву, закликав відповідальних працівників займатися перебудовою сіл на кшталт Ксаверівки. Схвальний відгук керівника радянської держави про кооперативне будівництво на селі, спонукав Петра Шелеста продовжувати діяти в даному напрямку. Досвід забудови Ксаверівки було використано для закладки нового села Кодаки Васильківського району, яке за короткий час стало модерновим селищем міського типу. Початок роботи П. Шелеста на посаді першого секретаря Київського обкому КПУ співпав з реалізацією ініціативи М. Хрущова ліквідувати більшість органів галузевого управління промисловістю( міністерств) і перепідпорядкувати виробництво територіальним органам управління. У лютому 1957 року пленум ЦК КПРС прийняв ухвалу щодо створення в основних адміністративно-економічних районах країни раднаргоспів. Наприкінці травня 1957 року Верховна Рада УРСР прийняла закон « Про дальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в Українській РСР ». На території України було створено 11 економічних адміністративних районів і одночасно ліквідовано 11 промислових і будівельних міністерств, а два міністерства перетворені з союзнореспубліканських на республіканські. Найбільшим в Україні став Київський раднаргосп, який об’ єднав промисловість і будівництво п’ яти областей— Київської, Черкаської, Кіровоградської, Чернігівської і Житомирської. За таких умов на Київський обком КПУ лягла відповідальність у розміщенні служб, апарату раднаркому, забезпеченні транспортом, житлом і побутовими умовами працівників нової управлінської структури, усуненні перешкод у справі покращення управління промисловістю. Значно пізніше П. Шелест визнає, що реформа управління не принесла бажаного ефекту, призвела до збоїв у виконанні шостого п’ ятирічного плану.
Успіхи досягнуті Київською областю в промисловому та аграрному секторі в 1958 році були відзначені вищим політичним керівництвом країни орденом Леніна. Пам’ ятним 1958 рік виявився і в біографії Петра Шелеста. У зв’ язку з 50-річчям 14 лютого 1958 року у центральній пресі був опублікований Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження його найвищим орденом радянської держави, а у березні 1958 року першого секретаря Київського