Психология Інститут історії України НАН України | Page 153

Петро Шелест: штрихи політичного портрета
153
вірку залізничного та водного транспорту Києва, брати участь у засіданнях партактиву, на яких вирішувались питання, пов’ язані з благоустроєм міста, ремонтом житлового фонду, електрифікацією околиць столиці, добором кваліфікованих робітників та спеціалістів з числа молоді, яка виявила бажання поїхати на роботу в райони освоєння цілинних та перелогових земель.
Восени 1954 року, за вказівкою ЦК КПУ, Петра Шелеста обирають другим секретарем Київського обкому КПУ. Як і в міськкомі, так і в обкомі КПУ, Шелест мав займатися промисловістю, будівництвом, транспортом, організаційною та кадровою роботою, але вже в масштабах міста та області. У якості другого секретаря Київського обкому КПУ П. Шелест проводив значну організаторську і політичну роботу з мобілізації трудових ресурсів для спорудження нових промислових об’ єктів, будівництва потужної Дарницької ТЕЦ, введення в дію сільських електростанцій, газифікації міст Білої Церкви та Фастова, розгортанню робіт з будівництва автомобільного шляху Біла Церква – Одеса в межах Київської області, забудову та благоустрій м. Переяслав-Хмельницький, закладки нового водогону з забором води з Десни, зведення нових житлових масивів столиці, удосконалення транспортної мережі Києва. В 1954 – 1955 роках завершилась реконструкція заводів « імені 1 Травня »( м. Біла Церква), « Червоний Жовтень »( м. Фастів), стали до ладу завод « Сантехвироби » та плодокомбінат у Сквирі, світлотехнічний завод у Броварах, завод холодильників у Василькові, деревообробний комбінат в Іванкові 2. Крім того, у 1954 році було відкрито трамвайну лінію новоспорудженим мостом імені Патона до Дарниці. У середині 1950-х років підприємствами Київщини було освоєно багато нових видів нової продукції. Так, у 1954 – 1956 роках Київський завод радіоапаратури почав випускати перші радянські телевізори « КВН » і « Рекорд », радіоприймачі на елементах живлення.
Не залишався осторонь Петро Шелест суспільно-політичного життя країни. Важливим кроком у процесі десталінізації суспільства, утвердження демократичних засад став ХХ з’ їзд КПРС( лютий 1956 р.) на закритому засіданні якого М. Хрущов виголосив таємну доповідь, присвячену розвінчанню « культу особи Сталіна », викриттю і засудженню масових репресій. Позитивним змінам у суспільно-політичному житті в країні сприяв комплекс заходів, здійснюваних державою для поновлення репутації, доброго імені громадян, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності в 1930-і— на початку 1950-х років. Після ХХ з’ їзду процес реабілітації, розпочатий після смерті Й. Сталіна, набув нових форм і масштабів. Згідно з Указом Верховної Ради СРСР « Про перегляд справ осіб, що відбувають покарання за політичні, посадові, господарські злочини » від 24 березня 1956 року в Українській РСР було створено 13 комісій Президії Верховної Ради СРСР, на які було покладено завдання з розгляду справ засуджених за відповідні злочини та визначення доцільності утримання їх під вартою з огляду на