140 Петро Бондарчук
Пророчиці часто від імені Бога диктували громаді свою волю, вирішували внутрішні питання і навіть могли сприяти заміні керівника громади. Часто між керівниками( якщо вони мали достатньо сильний характер) і пророчицями відбувались злуки, і вони « разом здійснювали такі справи, які немислимі в нормальному людському суспільстві ». Часто траплялися між ними й конфлікти; сильні керівники могли заборонити пророчицям виголошувати пророцтва, адже вони « ослабли духом », чи оголошувати пророцтва хибними 73.
Автор зазначає: « Мені за 30 років не довелося побачити жодного служителя ХВЄ від диякона до єпископа, який для зміцнення свого авторитету не посилався б на пророцтва чи видіння, вигідні йому і зручні: « Всі поставлені Богом і всі отримали від нього інструкції— що говорити і як діяти »» 74. Хоча автор перебільшував факти видавання суб’ єктивних бажань за пророцтва, однак безсумнівно, що нерідко ці бажання трактувалися як воля Бога.
Отже, у досліджуваний період частина віруючих людей мали релігійний досвід. Він мав різні форми і виражався у різних відчуттях єдності з Богом, наближенні до нього тощо. На вияви релігійного досвіду, крім духовного зв’ язку із надприродним, впливало й соціокультурне оточення, фізіологічні та психологічні чинники. Найвищою його формою був містичний досвід, притаманний небагатьом людям.
У 1940 – 1980-х роках спостерігалися й випадки отримання псевдорелігійного досвіду. У православ’ ї такі вияви більшістю духовенства кваліфікувалися як псевдорелігійні і часто називалися « прєлєстю ». Під цим розуміли не зв’ язок із Богом, а стан свідомості та поведінки, зумовлений переважно впливом інших чинників( не лише негативно-духовних, а й фізіологічних, психологічних( штучне нагнітання емоцій) тощо). Псевдорелігійному досвіду сприяла й закритість багатьох нелегальних релігійних організацій, у яких незвичайне переживання часто сприймалося як божий дар, сходження Святого Духа тощо.
В статье анализируются проявления религиозного опыта верующих УССР. Автор освещает его специфику у верующих разных конфессий, методы, которые практиковались для его приобретения. Внимание уделяется высшим формам религиозного опыта— мистическим переживаниям. Рассмотрено также проявления псевдорелигиозного опыта. Ключевые слова: религиозный опыт, мистический опыт, верующие, сознание, поведение.
The article deals with the manifestations of religious experience of believers in the USSR. The author covers its specific character in the life of believers of