100 Наталія Хоменко
Окремих аспектів цієї проблеми торкалися російські дослідники, зокрема, Є. Зубкова, Ю. Аксютін, О. Пижиков 5. Доповідь М. Хрущова на ХХ з’ їзді сприяла переосмисленню суспільством не лише ставлення до особи Сталіна, але й до всього пережитого країною в роки, коли він очолював партію та державу 6. Актуальність цієї теми засвідчує і поява окремих джерелознавчих розвідок російських вчених. Так, наприклад, на сторінках часопису « Вопросы истории »( 2006, №№ 8 – 10) було вміщено матеріали доповідних записок, адресованих Ленінградському обкому та міськкому КПРС, ЦК КПРС, Президії КПРС від Г. Панкратової, історика, головного редактора згаданого видання. У березні 1956 р. її було відряджено до Ленінграду для пояснень інтелігенції міста рішень ХХ з’ їзду. Матеріали свідчать, що поряд з повною підтримкою доповіді М. Хрущова та засудженням діяльності Й. Сталіна, у жителів міста виникали досить гострі питання щодо певних реалій радянської дійсності. Частина населення відчувала розпач та розчарування не лише в особистості вождя, а й у поведінці його оточення. Іноді порушені ними на зборах теми не завжди співпадали із загальною концепцією ні старої, ні нової партійної політики 7.
Російські дослідники життя студентської молоді радянського періоду, зокрема, О. Герасимова, Л. Сіліна, здебільшого зосереджувалися на вивченні загальних політичних настроїв цієї соціальної групи. Реакція студенства на розвінчання « культу особи » спеціально ними не розглядалася, їх увагу здебільшого привертали форми і характер виступів молоді, викликаних даною політичною подією 8. У монографії Л. Сіліної згадується участь у цих процесах і українського студентства, проте в її роботі мають місце деякі фактологічні помилки, що в жодному разі не можна ставити в докір дослідниці, адже інформація, яка надходила з республіки до центру, часто не перевірялася, а тому мала ряд перебільшень і перекручень 9. Таким чином, реакція українських студентів на « культ особи » залишається недослідженою як в українській, так і російській історіографії.
Мета даної статті полягає у вивченні реакції студентської молоді на закриту доповідь М. Хрущова, проголошену на ХХ з’ їзді КПРС 25 лютого 1956 р. Дана проблема надзвичайно широка, тому ми не претендуємо на вичерпність у її розробці. Зважаючи на це спробуємо розв’ язати такі завдання: вивчити особливості сприйняття молоддю інформації про культ особи Сталіна; з’ ясувати, які питання виникали у студентів під час ознайомлення із доповіддю М. Хрущова; виявити, які фактори стали визначальними у характері оцінок студентством діяльності Й. Сталіна; встановити, як доповідь відобразилася на їх морально-психологічному стані; проаналізувати особливості сприйняття « культу особи » студентами Західної України.
Перш ніж перейти до розгляду безпосереднього предмету нашого дослідження, слід відзначити, що студентська молодь 1950-х рр. належала