Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 63
З
-поміж усіх періодів свого життя, що їх Франко описав у спогадах
чи автобіографічних творах, згадав у фольклористичних чи ет
нографічних дослідженнях, найчастіше він звертався до дитинства.
Франко витворив власну його версію, а відтак численні франкознавці
її сканонізували. У ній найперше впадає в очі певна ідеалізація сільського
життя: він не випускав нагоди наголосити на вищості сільських стосунків
і селянських характерів над містом і міщанами; твердив, що його дитячі
роки під багатьма оглядами були щасливішими порівняно з матеріяльною
скрутою та моральним зіпсуттям, серед яких виростають бідняцькі діти у
містах [Мозаїка: 338*; 39: 229].
Почасти в цьому виявляється природна для кожної дорослої людини
тенденція бачити у дитячих роках найщасливіші моменти свого життя.
Однак у Франковому випадку незаперечним є вплив його політичних та
естетичних поглядів. Уже один із найперших його дослідників Омелян
Огоновський зауважив, що певні моменти з Франкових автобіографічних
оповідань перегукуються з біографією Тараса Шевченка 1 . Франко малював
своє дитинство, користаючи уже з певних готових моделей – у даному
випадку, моделі «селянського поета».
Треба взяти під увагу ще й загальний контекст. Цивілізаційні зміни
другої половини XIX ст. вели до руйнування традиційного суспільства
і, відповідно, викликали ностальгію за зникомим світом сільської ідилії.
Спробою зберегти те, що нищила модернізація, була поява цілого
літературного жанру т.зв. Dorfgeschichten (сільських історій, з особливим
* Див.: З. Т. Франко, М. Г. Василенко, упор., Іван Франко, Мозаїка. Із творів, що не
ввійшли до Зібрання творів у 50 томах, Львів, 2001, с. 338. Далі вказівки на це видання
позначено в тексті посиланням на відповідний том і сторінку у квадратових дужках.
63