Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 537
До Розділу 16, с. 387–406
1967, с. 439–449; Frank Muir, An Irrelevant and Thoroughly Incomplete Social History of
Almost Everything, New York, 1976, с. 104.
8
А. И. Рейтблат, Как Пушкин вышел в гении, с. 57.
9
Augustus Hopkins Strong, The Great Poets and Their Theology, Philadelphia–Bos-
ton–Chicago–St. Louis–Toronto, 1897), с. vii.
10
Janina Kulczycka-Saloni, «Poeta mendax», с. 439–449; Muir, An Irrelevant and
Thoroughly Incomplete Social History, с. 104; Рейтблат, Как Пушкин вышел в гении,
с. 57; Wiktor Weintraub, «Poeta», у виданні: Bachórz, Kowalczykowa, Słownik literatury
polskiej XIX wieku, с. 711–715; K. Wyka, «Warunki i przebieg rozwoju kultury polskiej w
drugiej połowie XIX w.», у виданні: Żanna Kormanowa, Irena Pietrzak-Pawłowska, ред.,
Historia Polski, т. 3, ч. 1, Warszawa, 1967, с. 736.
11
Pamela Davidson, «The Moral Dimension of the Prophetic Ideal: Pushkin and His
Readers», Slavic Review, Autumn 2002, т. 61, №3, с. 506–514.
12
Jacques-Guy Petit, «Das Gefängnis», у виданні: Heinz-Gerhard Haupt, ред., Orte des
Alltags. Miniaturen aus der europäischen Kulturgeschichte, München, 1994, с. 250–259.
13
Peter Brock, The Slovac National Awakening, Toronto–Buffalo, 1976 (front paper);
George G. Grabowicz, «Province to Nation: Nineteenth-Century Ukrainian Literature as
a Paradigm of the National Revival», Canadian Review of Studies in Nationalism, 1989,
т. 16, №1-2, с. 117–132.
14
Czesław Miłosz, The History of Polish Literature, London, 1969, с. 203; Weintraub,
«Poeta», с. 715.
15
Davidson, «The Moral Dimension of the Prophetic Ideal», с. 490.
16
Paul Debreczeny, Social Functions of Literature. Alexander Pushkin and Russian
Culture, Standford, CA, 1997, с. 163–193; Рейтблат, Как Пушкин вышел в гении, с. 209.
17
George G. Grabowicz, The Poet as Mythmaker. A Study of Symbolic Meaning in
Taras Ševčenko, Cambridge, MA, 1982.
18
[Свистун], Ч∆мъ есть для насъ Шевченко?, с. 4, 11–12.
19
В. Стефаник, «Поети і інтелїґенція», ЛНВ, 1899, червень, т. 2, кн. 6, с. 23.
20
Устияновичь, М. Y. Раевскій и россійскій панславизмъ, с. 42.
21
Матеріали, с. 205.
22
М. Гвоздевич, Культ Маркіяна Шашкевича у середині XIX – на початку
XX ст. Курсова робота. Міністерство освіти і науки України. Львівський національний
університет імені Івана Франка, Львів, 2004; Ігор Чорновол, «Маркіян Шашкевич:
механізми культу», Критика, 2005, №1-2 (87-88), с. 30–31; Купчинський та ін., упор.,
«Русалка Дністрова», с. 285–289.
23
Див. спеціяльно задля цього написану його біографію: Богдан А. Д∆дицкій,
Михаилъ Качковскій и современная галицко-русская литература. Очеркъ біографическій
и историко-литературный, ч. 1, Львовъ, 1876.
24
Павлик твердить, що був час, коли по сільських читальнях шановано трійцю:
цісар, Шевченко і Володимир Барвінський. Але культ останнього утримався лише кіль
канадцять місяців. Павлик, Пропащий чоловік, с. 348.
25
Верхратський, Злобні видумки д-ра Івана Франка, с. 10–12; Драгоманов, Австро-
руські спомини, с. 18.
26
Ів[ан] Франко, «Postcriptum про Вол. Стебельського», ЛНВ, 1905, грудень, №12,
с. 215; Юліян Чайковський, «Володимир Стебельський», там само, с. 81.
537