До Розділу 12, с. 277 – 302
3
Найповніша, хоч і не повна бібліографія франкознавства на Заході не наводить жодної праці, присвяченої бориславському циклові. Див.: Мирослав Мороз, Зарубіжне франкознавство. Бібліографічний покажчик, Львів, 1997.
4
В. Коряк, Нарис історії української літератури. Буржуазне письменство, Київ, 1929, с. 436.
5
Д. С. Наливайко, «“ Борислав сміється” Івана Франка в порівняльно-типологічному аспекті », у виданні: Іван Франко – майстер слова і дослідник літератури( до 125-річчя народження), Київ, 1981, с. 332 – 362. Огляд радянського літературознавства див.: С. Щурат, Бориславський цикл, с. 4 – 75.
6
Назва книжки, автор якої теж силкувався довести існування у Бориславі Франкових часів сильного робітничого руху, видається показовою для цілого масиву літератури такого ґатунку: К. Г. Каковський, На шляху до Великого Жовтня. Страйковий рух в Галичині кінця XIX – початку XX ст. Львів, 1970.
7
Найбільше тут відзначився львівський історик Яків Хонігсман. Перевірка не підтвердила жодного з « фактів » робітничих страйків у Бориславі, наведених у його книжці: Я. С. Хонігсман, Проникнення іноземного капіталу в нафтову промисловість Західної України, Львів, 1958. А тимчасом ці « факти » перекочували у роботи інших радянських істориків( див., наприклад, В. Макаєв, Робітничий клас Галичини в останній третині XIX ст. Львів, 1968, та ін.).
8
Я зробив таку спробу двадцять років тому на прикладі повісти « Борислав сміється »: Я. Грицак, « Історична основа повісті І. Франка“ Борислав сміється”». Українське літературознавство: Іван Франко. Статті та матеріали, 1985, № 44, с. 3 – 9.
9
Від часу відкриття способу дистиляції нафти й аж дотепер триває суперечка, кому – Зегові чи Лукасєвічу – належить першість цього відкриття. Поминаючи цей сюжет як малодотичний до головної теми нашої оповіді, відсилаємо зацікавленого читача до відповідної літератури: Z. Bielski, « W sprawie starzeństwa przemysłu naftowego », Przemysł naftowy, 1932, № 4, с. 90; A. Schreiner, Borylsaw und seine Producte. Entdeckung und Entwicklung derselben, Drohobycz, 1886, с. 7 – 9; J. Malinowski, « 150-lecie przemysłu naftowego – nowe spojrzenie na dawne dokumente », http // www. orpatowski. pl. lib / kopalnictwo. html
10
Стефан П’ ятка [ Стефан Ковалів ], « Продукція нафти( скельного олію) в Бориславі », Літературно-науковий вістник, 1903, т. 22, с. 101 – 102; Bericht der Lemberger Handels- und Gewerbekammer über den Handel und die Industrie, so wie deren Beförderunsmittel in ihres Kammerbezirks für den J. 1861 – 1865, Lemberg, 1867, с. 207; H. Gintl, Galizische Petroleum und Ozokerit, Wien, 1873, с. 4 – 5.
11
Детально про розвиток місцевої озокеритної промисловости див.: Jozef Muck, Der Erdwachsbergbau in Borysław, Berlin, 1903.
12
Для порівняння: населення Дрогобича за той самий час збільшилося з 11.807 до 19.432, а рідного Франкового села Нагуєвичів навіть зменшилося з 2238 до 2081; а загалом чисельність люду в семи населених пунктах, розташованих у Бориславсько- Дрогобицькому нафтовому басейні, зросла з 17,9 до 48 тис. жителів( підраховано на підставі: Catalogus universi venerabilis cleri dioceseos Premisliensis graeci ritus catholicorum pro Anno domini 1850, Premisliae, 1850, с. 73, 77, 78, 88; Gemeindelexicon von
509