Примітки
дані за 1880 р. як за 1870 р.); Hickmann’ s... Atlas, карта № 36; Wiadomości Statystyczne o stosunkach krajowych, Lwów, 1883, річн. 8, зош. 1, с. 44 – 45.
4
Stanisław Hoszowski, Ekonomiczny rozwój Lwowa w latach 1772 – 1914. Lwów, 1935, с. 19, 56. 5
Józef Szocki, Księgozbiory Domowe w Galicji Wschodniej( 1772 – 1918), Kraków, 2001, с. 81 – 82. Див. також: Janina Kulczycka-Saloni, « Geografia literacka polski pod zaborami », у виданні: Stefan Kieniewicz, ред., Polska XIX wieku. Państwo. Społeczeństwo. Kultura. Warszawa, 1977, с. 466 – 508.
6
У першій половині 1870-х років, на короткий період лібералізації, на один із центрів україномовних публікацій вибився Київ. Однак поновні репресії проти української мови( 1876) звели його значення нанівець. Див.: Hamm, Kiev. A Portrait, 1800 – 1917, с. 99 – 100. На жаль, не маю статистики єврейських публікацій. Підрахунок єврейських книжкових видань, доведений лише до 1863 р., див.: Y. Vinograd, Otzar hasefer haivri, т. 1, Jerusalem, 1995, с. 24 – 37. Принагідно висловлюю вдячність проф. Майклу Станіславському з Колумбійського університету( США) та проф. Зееву Ґрису з Університету Бен-Ґуріона( Беєршава, Ізраїль) за надану інформацію.
7
Heck, « Bibliografia Polska z r. 1881 », с. 1096.
8
Маючи населення 196 тис.( 1910) та 125 % демографічного приросту у 1870 – 1910 рр., Львів поступався принаймні за одним із цих двох показників Відню( відповідно, 2,0 млн. і 143 %), Будапешту( 880 тис. і 175 %), Празі( 640 тис. і 154 %), Варшаві( 512 тис. і 114 %), Одесі( 520 тис. і 181 %), Вроцлаву( 512 тис. і 114 %), Лодзю( 352 тис. і 803 %( sic!)), Києву( 323 тис. і 154 %), Щецину( 236 тис. і 191 %), Вільнюсу( 168 тис. і 166 %), Кракову( 150 тис. і 200 %) та Мінську( 100 тис. і 178 %). Див.: Yaroslav Hrytsak, « Lviv: A Multicultural History through the Centuries », у виданні: John Czaplicka, ред., Lviv. A City in the Crosscurrents of Culture, Cambridge, MA, 2002, с. 67 [= Harvard Ukrainian Studies, 24 ].
9
Підраховано за: Rocznik Statystyki Przemysłu i Handlu Krajowego, зош. 11, Ludność podług zawodu i sposobu zarobkowania. Ludność przemysłowa. Wykaz przedsiębiorstw przemysłowych w całym kraju. Lwów, 1888, с. 2 – 13, 16 – 17.
10
Микола Бевз, « Урбаністичні трансформації центральної частини міста Львова у XIX – XX ст.», у виданні: Черкес, Кубелік, Гофер, ред., Архітектура Галичини XIX – XX ст., с. 53; Olgierd Czerner, « Przekształcenia architektoniczne Lwowa w latach 1772 – 1848 », там само, с. 79; Marian Tyrowicz, Wspomnienia o życiu kulturalnym i obyczajowym Lwowa 1918 – 1939, Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódż, 1991, с. 178 – 206. 11
Rudolf A. Mark, « Polnisches Bastion und ukrainisches Piemont. Lemberg 1772 – 1921 », у виданні: FäІler, Held, Sawitzki, ред., Lemberg – Lwów – Lviv, с. 59.
12
Роман Горак, Ярослав Гнатів, Іван Франко, кн. 4, Університет, Львів, 2004, с. 171.
13
Harald Binder, « Making and Defending a Polish Town:“ Lwów”( Lemberg), 1848 – 1914 », Austrian History Yearbook, 2003, 34, с. 57 – 81; Yaroslav Hrytsak, Victor Susak, « Constructing a National City: The Case of L’ viv », у виданні: John J. Czaplicka and Blair A. Ruble, ред., Composing Urban History and the Constitution of Civic Identities, Washington, DC, Baltimore and London, 2003, с. 140 – 164.
14
Limanowski, Pamiętniki( 1870 – 1907), т. 1, с. 19 – 20. 480