Примітки
16
Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, с. 58; Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 13, 14, 29, 45, 60, 76, 82, 86, 87.
17
Різдвяна вертепна комедія 1600 – 1620 рр. містила народну пісню зі словами, що добре передають сенс цієї утопії « Да не буде лучче / Да не буде краще, / Як у нас на Україні, – / Що не має жида, / Що не має ляха, / Не має Унії »( цит. за: М. П. Драгоманов, Вибране.... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні, Київ, 1991, с. 23). Тут ми не зачіпаємо проблеми, як суміщався образ України як землі « без унії » в голові галицьких селян, які самі були уніятами( тобто греко-католиками) – бо невідомо, чи розуміли й наскільки розуміли селяни конфесійні різниці між собою та східними слов’ янами з Буковини( переважно православними) та з-поза іншої сторони австрійсько-російського кордону.
18
Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, с. 280 – 281; Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 80, 121.
19
John-Paul Himka, « On the Left Hand of God:“ Peoples” in Ukrainian Icons of the Last Judgement », у виданні: Janusz Duzinkiewicz та інші, ред., States, Societies, Cultures. East and West. Essays in Honor of Jaroslaw Pelenski, New York, 2004, с. 324, 326. Щоправда, образ козаків зустрічається в іконах лише один раз і то в специфічному контексті: як союзників татар( що, очевидно, відображає козацько-татарські союзи за гетьманування Богдана Хмельницького та Петра Дорошенка).
20
Поодинокі приклади вживання цього терміна див у кн.: Олександер Оглоблин, Люди старої України, Мюнхен, 1959, с. 185, 217.
21
Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка, с. 171.
22
Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 31, 116.
23
Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, с. 526.
24
М. М. Кравець, Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині XIX ст., Львів, 1964, с. 43.
25
Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 48, 105, 107, 110, 112.
26
Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, с. 284 – 285; Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 81.
27
Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 16, 19, 35, 36, 38, 42, 43, 58, 64, 81, 82, 93, 100, 102, 105, 107, 120, 124.
28
Про Борислав у місцевому фольклорі див. окрему розвідку Франка у циклі « Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу »( 1882) [ 26: 186 – 193 ].
29
Дей, Коломийки в записах Івана Франка, с. 56, 82, 100, 110, 114.
30
У XIX ст. кордон не становив серйозної перешкоди для селян. Денис Лукіянович написав на підставі реальних фактів повість про подільське село Вільхівці, розділене кордоном на австрійську і російську частину. Селяни з австрійського боку відробляли панщину у російського поміщика аж до її скасування у Російській імперії( 1861), незважаючи на те, що в Галичині її зліквідували ще 1848 р. А після ліквідації панщини вони довго судилися з місцевим поміщиком за право мати й обробляти землі обабіч кордону. Денис Лукіянович, « За Кадильну », у виданні: Денис Лукіянович, Вибрані твори, Київ, 1973, с. 17 – 113. У 1892 р., у пік найбільшої еміґрації галицьких руських селян до Росії, кордон перетнуло 6 тис. селян, із них трохи менше як половина( 2,8 тис.) повернулися назад. Див.: Tadeusz Pilat, « Wychodstwo z powiatów podolskich do Rosyi w roku 1892 », Wiadomości Statystyczne o stosunkach krajowych, т. 13, с. 229.
476