Примітки
51
Tadeusz Burdiewicz, « Sprawy narodościowy w utworach Jana Lama », у виданні: Kazimierz Karolczak, Henryk W. Zaliński, ред., Galicyjskie Dylematy. Zbiór rozpraw, Kraków, 1994, с. 77 – 81. Ян Лам подає зразок розмови на галицькому волапюку: « Wi gejc Fraian Berta? – Ach, że swi malaad, że la melankolik »( там само, с. 83).
52
Своежитьевыи записки Богдана Д∆дицкого, ч. 1, Где-що до исторіи саморозвитія языка и азбукы Галицкой Руси, Львовъ, 1906, с. 15 – 16, 52.
53
Корнило Устияновичь, М. Y. Раевскій и россійскій панславизмъ. Споминки зъ пережитого и передуманого, Львовъ, 1884, с. 11.
54
« Письмо зъ-пôдъ Львова( Люб∆мъ и шануймо свою рôдну бес∆ду!)», Батькôвщина, 1880, 1 жовтня, № 19, с. 150.
55
Antoni Podraza, « Uwarunkowania historyczne rozwoju kultury na ziemiach Dawnej Rzeczypospolitej », у виданні: Jerzy Wyrozumski, ред., Miasto i kultura ludowa w dziejach Białorusi, Litwy i Ukrainy, Kraków, 1996, с. 20, 22. Цивілізаційна карта цієї частини світу була насправді ще різноманітнішою, бо треба брати до уваги існування там великої іудейської спільноти, а також таких менших віровизнань, як вірмени-монофізити і караїми. Я обминаю історію цих спільнот як мало причетну до обговорюваної тут теми.
56
George Fedotov, The Russian Religious Mind, Belmont, MA, 1975, т. 2, с. 32; Ihor Ševčenko, Ukraine between East and West: Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century, Edmonton, 1996. с. 24; Francis J. Thomson, The Reception of Byzantine Culture in Medieval Russia, Aldershot, Brookfield USA, Singapore, Sydney, 1999, с. 2 – 3, 10, 108 – 109.
57
Наводжу дані за: Markus Osterrieder, « Von der Sakralgemeinschaft zur Modernen Nation. Die Entstehung eines Nationalbewusstsein unter Russen, Ukrainern und Weissruthenen im Lichte der Thesen Benedict Anderson », у виданні: Eva Schmidt-Hartmann, ред. Formen der nationalen Bewusstsein im Lichte zeitgenössischer Nationalismustheorien. München, 1994, с. 207. Наводячи статистику видань у Московському царстві, автор помилково подає кількість виданих книжок( 20) як наклад. Виправити цю помилку можна, якщо взяти до уваги, що максимальний наклад видаваних тоді в Росії книжок становив 2 – 3 тис. примірників; разом це дає 40 – 60 тис. друкованих копій. Принагідно хочу подякувати Ярославові Ісаєвичу та Борисові Ґудзяку, які привернули мою увагу до цієї помилки.
58
П. Н. Милюков, Очерки по истории русской культуры, т. 2, ч. 26 Москва, 1994, с. 352; Andreas Renner, Russischer Nationalismus und Öffentlichkeit im Zahrenreich 1855 – 1875, Köln – Weimer – Wien, 2000, с. 119 – 120.
59
Korneli Heck, « Bibliografia Polska z r. 1881 w porównaniu z czeską, węgierską i rossyjską », Przewodnik naukowy i literacki. Dodatek miesięczny do « Gazety Lwowskiej », 1882, № 10, с. 1038 – 1054, 1094 – 1128.
60
Arcadius Kahan, Dietrich Beyrau, Ivan T. Bérend, György Ránki, Dimitrus J. Delivanis, Holm Sunhaussen, Ost- und Südosteuropa 1850 – 1914, Stutgart: Klett-Gotta, 1980, с. 105 – 106; Fischer та інші, ред., Europäische Wirtschafts- und Sozialgeschichte с. 86, 88; Berend, Ránki, Economic Development in East-Central Europe, с. 25 – 26.
61
Pilat, « Najważniejsze wyniki spisu ludności Galicyi », с. 172 – 173; Jerzy Potoczny, Oświata dorosłych i popularyzacja wiedzy w plebejskich środowiskach Galicji doby konstytucyjnej( 1867 – 1918), Rzeszów, 1998, с. 87.
450