Майже кожна біографія Івана Франка починається з факту , що він народився 27 серпня 1856 р . у селі Нагуєвичах Самбірського округу ( з 1867 р . – Дрогобицького повіту ) в українській селянській сім ’ ї 1 . Більшість зі складників цього твердження надається до різних тлумачень . Не те що Франкове народження повите туманом таємничости . Просто між датою його появи на світ ( 1856 р .) і часом появи його перших біографій ( початок XX століття ) пролягає ціла прірва між т . зв . традиційним і модерним суспільствами . Сам Франко у спогадах про дитинство в 1902 р . зауважував , що « майже з усього , що було тоді основою тихого , патріярхального життя в нашім закутку , не лишилося майже ані сліду » [ 21:169 ].
Традиційне і модерне суспільство мають свої власні культурні коди 2 , й висловити традиційні поняття засобами модерної мови тяжко , а часом неможливо . Багато втрачається при перекладі . Зокрема , записані « помодерному » головні елементи його ідентичности –« Іван », « Франко », « 27 серпня 1856 р .», « село Нагуєвичі », « українська сім ’ я », « селянська сім ’ я » – не відтворюють деяких важливих обставин Франкового народження .
Відмінність між двома світами добре показувала приказка « На селі дохтор піч , а свиня астроном ». Франко коментував її так : « Приказка заснована на анекдоті про астронома , що ночуючи у мужика , бачив , як той лічить ся лягаючи животом на горячу піч , а вивіщувавши з зір , що в ночи буде гарна погода , велів собі постелити на дворі , хоча мужик остерігав його , що “ мої свині ворожать дощ ”, і справді дощ застукав його » 3 .
Якби Франкові в ролі « мужика » довелося відповідати « астрономові » про час і місце свого народження , відповідь могла бути приблизно такою : « Я народився в Слободі ( або на Війтівській Горі ) 4 , на літнього Івана ,
45