Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 446

Примітки
Розд і л 1
Пограниччя під тиском змін
1
Про галицьке коріння Карла Маркса див.: T. Nussenblatt, «Karol Marx potomkiem
Żyda lwowskiego», Chwila, 1928, 11 лютого, №3194, с. 5; Зиґмунда Фройда – див.: Ernest
Jones, Sigmund Freud. Ред. Lionel Trilling, Steven Marcus, New York, 1961, с. 4.

2
Галичина була найбільшою з-поміж провінцій Австрійської (з 1867 р. – Австро-
Угорської) імперії: її територія, 78,5 тис. кв. км, майже дорівнювала сукупній площі
двох наступних за нею – Богемії (51,9) і Тиролю (29,3); за чисельністю населення
(6,3 млн.) вона перевищувала Богемію (5,9 млн.), і разом у цих двох провінціях мешкало
стільки люду, скільки в решті 12 краях австрійської частини Габсбурзької монархії.
Див.: A. L. Hickmann’s Geographisch-statistischer Taschen-Altas von Esterreich-Ungarn,
Wien, o.D., карта №5. Сьогоднішньому читачеві більше промовлятиме зіставлення з
сучасними країнами; тодішня австрійська Галичина площею дорівнювала теперішній
Австрії або Чехії та вдвічі перевищувала сучасні Бельгію, Вірменію чи Грузію.

3
Józef Buszko, Zum Wandel der Gesellschaftsstruktur in Galizien und in der Bukovina,
Wien, 1978, с. 14.

4
Zbigniew Fras, Galicja, Wrocław, 2000, с. 74.

5
A. L. Hickmann’s ... Atlas, карти №13, 15; V. Katz, «Die Bewegung der Bevölkerung
in Galizien im Jahre mit Rücksicht auf der Confessionen», Statistische Monatschrift, 9, Wien,
1888, с. 550; Wolfram Fischer, Jan A. Van Houtte, Herman Kellenbenz, Ilia Mieck, Friedrich
Vittinghoff, ред., Europäische Wirtschafts- und Sozialgeschichte von der Mitte des 19.
Jahrhunderts bis zum ersten Weltkrieg, Stuttgart, 1985, с. 88 [=Kletta-Gotta Handbuch
der Europäischen Wirtschafts- und Sozialgeschichte, т. 5].

6
Stanisław Szczepanowski. Nędza Galicyi w cyfrach i program energicznego rozwoju
gospodarstwa krajowego, Lwów, 1888, с. 22.

7
Istvan Deak, Essays on Hitler’s Europe, Lincoln, London, 2001, с. 47–48.

8
Harald Binder, Galizien in Wien. Parteien, Wahlen, Fraktionen und Abgeorgdneten
im Übergang zur Massenpolitik, Wien, 2005, с. 13; vdeutsch.eduhi.at/vorlesungen/buko-
wina.pdf.

9
М. С. Возняк, упор., Матеріяли для культурної й громадської історії Західної
України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова, Київ, 1928, с. 193 [=Всеукраїнска
Академія наук. Комісія Західної України. Збірник історично-філологічного відділу,
т. 52]; далі: Матеріяли.

10
Дмитро Дорошенко, Мої спомини про давнє-минуле (1901–1914), Вінніпеґ, 1949,
с. 52.

11
Цит за: Jerzy Rudzki, Swiętochowski, Warszawa, 1963, с. 204.

12
Antoni Knot, «Wstęp», Kazimierz Chłędowski, Pamiętniki, [т. 1], Galicja 1843–1880,
Wrocław, 1951, с. xx; Keely Stauter-Halsted, The Nation in the Village. The Genesis of
Peasant National Identity in Austrian Poland, 1848–1914, Ithaca and London, 2001,
с. 23.

13
Józef Burszta, Wieś i karczma. Rola karczmy w życiu wsi pańszczyżnanej, Warszawa,
1950, с. 200, 207–208; Józef Putek, Mroki średnowiеcza. Obyczaje. Przesady. Fanatyzm.
Okrucieństwa i ucisk społeczny w Polsce, Warszawa, 1985, с. 395–402.

446