Розділ 16. Як Франко став генієм
суттєвих кореляцій між одними і другими 5. Найпершим є походження з середнього чи вищого середнього класу. Цей чинник діє у випадку Франка: він народився в заможній ремісничо-шляхетській сім’ ї. Соціяльне походження зіграло вирішальну роль у траєкторії його ранньої біографії, коли родичі вирішили віддати хлопця на навчання – нижчі класи, особливо селяни, рідко коли на таке спромогалися.
Цим же чинником можна пояснити долю Онуфрія Франка. Як і старший брат, він народився у сім’ ї середнього класу. Та коли настав час учитися, померли його батько-ремісник і бабуся-шляхтянка, а матір-удову одруження з селянином понизило у соціяльному статусі. Сім’ я з ремісничошляхетської перетворилася на селянську, й Онуфрія повернули з науки в місті до праці у сільському господарстві.
Іншим чинником є ґендерний: Франкові пощастило народитися чоловіком, а не жінкою. Жінки рідко коли ставали геніями. Цей чинник навряд чи є біологічним: велику роль відігравала різниця життєвих шансів чоловіків і жінок у патріярхальному суспільстві. Це ще більшою мірою стосується галицького суспільства, де можливостей інтелектуальної кар’ єри для жінки майже не існувало.
Якщо два попередні чинники діяли за Франка, то третій, релігійний, працював проти нього: коли йдеться про досягнення успіху, католики мали менше шансів, аніж протестанти, а протестанти менше, ніж євреї. Тут не місце пояснювати дію цього чинника. Обмежимося тільки до того, що шанси Франка як греко-католика були ще меншими, аніж коли б він був католиком. Ніде цей дисбаланс у його біографії не виступав так виразно, як в різницях у масштабах між польською і русько-українською культурною продукцією та читацькою публікою. Якби Франко замолоду вибрав польську ідентичність, то його життєві шанси були би кращі. Але він вирішив стати руським поетом, і тим більшого захоплення заслуговує його успіх.
Це рішення близько корелює з іншими чинниками: мотивація та непереборна воля. Людині, обдарованій вище від середнього рівня, мотивація та непереборна воля потрібні ще й на те, щоб, кажучи словами Айнштайна, переборювати сильну опозицію посередніх умів. На своєму шляху Франко змушений був переборювати таку опозицію понад міру – аж до того, що був підданий суспільному остракізмові. За свій суспільний успіх він постійно мусив розплачуватися своїм невлаштованим особистим життям.
Можна думати, що Франкова воля пов’ язана з обставинами його дитинства. Дослідження показують, що дуже висока частка відомих історичних креативних постатей( в одній із вибірок, кожна четверта) втратили
389