Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 341
Розділ 14. Франко та його євреї
Драматичність ситуації полягала в тому, що чисельне галицьке єврей
ство опинялося віч-на-віч з іще чисельнішим українським чи польським
селянством, і попри загальну бідність, ці групи рідко бували солідарні у
відносинах між собою. Можна дискутувати про те, наскільки великою тут
була роль релігійних відмінностей. Як-не-як, в очах християн іудеї були
«христовбивцями», а іудеї дивилися на християн як на поган та єретиків.
Коли йдеться про греко-католицьку церкву, то, правдоподібно, релігійний
чинник важив мало 21 . Неґативний образ іудея панував у т.зв. «народній
релігії». Однак цей образ, як і кожного «чужого» у традиційній культурі,
був амбівалентним: євреям приписували магічні властивості, що могли бути
і шкідливими, і корисними для християн. Тому селяни у випадку скрути
могли шукати поради в цадиків (провідників хасидських громад) і рабинів;
селянки, відвідуючи місто, могли ставити свічки і в церкві, і в синагозі 22 .
Брак солідарности між єврейським і неєврейським населенням
зумовлювали головно соціяльні причини. Але, знову ж таки, не так со
ціяльні причини самі собою, як їх відображення у масовій свідомо