Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Página 339
Розділ 14. Франко та його євреї
Єврейське питання
в автономній Галичині
Історію євреїв у XIX ст. можна описати за допомогою двох слів: еман
сипація та акультурація. Ця історія, однак, на заході та на сході Европи
розвивалася двома різними шляхами. У Західній Европі емансипація
мала характер одноразового, майже революційного акту і зводилася до
політичного рівноуправнення євреїв. Результатом була швидка і масова
асиміляція євреїв у місцеві суспільства. Інакше було у Східній Европі.
Тут емансипація була довгим процесом, який затягнувся майже на ціле
століття, й успіхи були значно скромніші. Традиційне єврейське суспільство
було тут набагато живучішим, а тому вирватися з його обіймів було
тяжче. Крім того, більшість тутешніх асимільованих євреїв, на відміну від
французьких чи німецьких, вибирали не культуру місцевого населення, а
переважно імперську культуру: російську в Російській імперії та німецьку
в Австро-Угорській. У результаті проблема емансипації й акультурації
східноевропейських євреїв була тривалим і повним внутрішніх конфліктів
процесом 14 .
Різниця між західними та східними євреями нічого не важила для
антисемітів: вони відкидали співжиття з будь-якими євреями у будь-якій
формі. Антисемітизм, як і решту модерних ідеологій, у Східну Европу було
імпортовано з Заходу. «Ориґінальним» східноевропейським внеском в
історію антиєврейських переслідувань були насамперед спонтанні погроми
1880–1910-х років 15 . Однак спровокована цими погромами масова єврейська
міґрація на Захід у свій спосіб приклалася до поширення антисемітизму.
Поява значного числа незасимільованих східноевропейських євреїв у
таких великих містах, як Відень чи Берлін, творила образ «єврейської
загрози». Відомо, яку роль у формуванні антисемітських і расистських
переконань молодого Гітлера зіграв його побут у Відні на початку XX ст.
Цей приклад – скрайня, але аж ніяк не одинока ілюстрація того, наскільки
важливою була Східна Европа у модерній єврейській історії 16 .
Галичина займала в цій історії особливе місце. Вона була краєм,
де скупченість єврейського населення було однією з найвищих у світі.
Габсбурзька монархія була другою після Російської імперії країною з
найбільшим єврейським населенням. У самій монархії найбільше євреїв
проживало в австрійській частині (Цислітанії); близько двох третин (66,2%
у 1900 р.) австрійських євреїв жило в Галичині; у самій Галичині найбільше
(75% у 1900 р.) їх було у східній (русько-українській) частині. В середньому
по всій Австро-Угорській імперії один єврей у 1880-х рр. припадав на 26
339