Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Seite 328
Частина друга. Франко та його суспільство
Ольга Хоружинська, «толстовка» за переконаннями, була досить
близькою до російського революційного руху. Франкові приятелі-не
українці з Російської імперії, коли відвідували його пізніше у Львові,
згадували про неї як про свою давню знайому 81 . Однак її симпатії – як
вона признавалася в одному з листів до Франка – завжди лежали більше
до «малоруського народу». Ще навчаючись у Харкові, вона особливо
цікавилася лекціями про Галичину; ця австрійська провінція уявлялася їй
як «щось ідеальне» 82 . Під впливом свого побуту у сімействі Трегубових
Ольга Хоружинська пережила щось на зразок національного навернення і
пристала до Громади 83 . Тут вона вперше почула про Франка, і її привабила
слава письменника і соціяліста, що йшла за його іменем 84 .
Сім’я Трегубових ховала від Франка, що Ольга страждає від нервових
розладів і що це успадкована хвороба. А Франка й без того гризли сумніви
щодо його вибору. Він радився зі своїми львівськими та київськими
товаришами, чи женитися йому з закордонною українкою 85 . Наприкінці
1885 р., після довгих «безсонних ночей та передуманих днів», Франко у
листі до Хоружинської проголосив про зрив стосунків, бажаючи, щоб їхнє
подружжя «не було обопільним купуванням кота в мішку, щоб весілля наше
не було прологом до тяжкої, страшної драми» [48: 591–593].
Ольга Хоружинська згодилася відмінити весілля:
...Я Вамъ не навязываюсь, я и сама сумею жить и зарабатывать себ∆ кусокъ
хл∆ба. По моему остается одно, если при таком порядке вещей Вы желаете
отказаться отъ своей мысли, то я Вас не удерживаю. И луч