Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 301

Розділ 12. Франко та його Борислав на капіталістичний спосіб виробництва взагалі. Як він показує у першій і другій редакції «Boa constrictor», жертвою капіталізму може стати не лише робітник, але й підприємець. І лише третя редакція повісти наближує Франка до табору тих критиків бориславських стосунків, що бачать джерело нещасть у пануванні дрібного, нецивілізованого капіталу. Проте, на відміну від Ґрушецького і Роґоша, він не приписує цьому нецивілізованому капіталізмові суто єврейського характеру: головний і позитивний герой Франка, який гине від рук єврейського капіталу, також єврей! Для Роґоша і Ґрушецького головна лінія конфлікту пролягає у боротьбі між «нецивілізованими» єврейськими та «цивілізованими» польськими підприємцями, для Франка і, почасти, Ковалева – в антагонізмі між ви­­зискувачами й визискуваними. «Відкриття» Борислава приводить, серед іншого, до впровадження робітничої тематики. Франко і Роґош конструюють певний ідеальний тип свідомого робітника, з якого виростає модерний робітничий клас. Знову ж таки, для Роґоша ним є той робітник, який розуміє, що його головний ворог – єврей. З-поміж Франкових пер­ сонажів поставити поруч із Роґошевими «свідомими робітниками» можна хіба що Андруся Басараба. Такому типові робітничої свідомости чітко протистоїть Бенедьо Синиця. Його ліки на робітниче нещастя – не помста, яка нічого не змінить в усталеному порядку речей, а зорганізована леґальна праця. У представленні Роґоша, зростання робітничої свідомости мало би полягати у перетворенні робітників типу Федька Яцишина на тип, схожий із Франковим Андрусем Басарабом. Франкові такої трансформації було явно недосить: Андусь Басараб був «напівфабрикатом»; щоб стати свідомим, йому належало пройти «очищення» тюрмою та перетворитися на Бенедя Синицю. Розвиток робітничого руху у Бориславі ніби дотримувався сценарію, що його написав для нього Франко: робітники усвідомлюються під впливом соціялістів й організують страйк (подібність між Франковою повістю й реальним страйком 1904 р. вражає тим більше, що робітничий протест закінчився великою пожежою). Франко мав би тріюмфувати: те, що в часи його юности було «небувале в бувалому», стало повністю «бувалим». Іронія ситуації, однак, полягала в тому, що поки бориславські робітники пройшли довгий шлях перетворення з Яцишина на Синицю, Франко втратив інтерес до робітничої теми. З усіх образів Борислава, які витворили українська і польська літе­ ратури, Франків Борислав виявився найживучішим і найпопулярнішим. 301