Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 301
Розділ 12. Франко та його Борислав
на капіталістичний спосіб виробництва взагалі. Як він показує у першій
і другій редакції «Boa constrictor», жертвою капіталізму може стати не
лише робітник, але й підприємець. І лише третя редакція повісти наближує
Франка до табору тих критиків бориславських стосунків, що бачать джерело
нещасть у пануванні дрібного, нецивілізованого капіталу. Проте, на
відміну від Ґрушецького і Роґоша, він не приписує цьому нецивілізованому
капіталізмові суто єврейського характеру: головний і позитивний герой
Франка, який гине від рук єврейського капіталу, також єврей!
Для Роґоша і Ґрушецького головна лінія конфлікту пролягає у боротьбі
між «нецивілізованими» єврейськими та «цивілізованими» польськими
підприємцями, для Франка і, почасти, Ковалева – в антагонізмі між
визискувачами й визискуваними. «Відкриття» Борислава приводить,
серед іншого, до впровадження робітничої тематики. Франко і Роґош
конструюють певний ідеальний тип свідомого робітника, з якого виростає
модерний робітничий клас. Знову ж таки, для Роґоша ним є той робітник,
який розуміє, що його головний ворог – єврей. З-поміж Франкових пер
сонажів поставити поруч із Роґошевими «свідомими робітниками» можна
хіба що Андруся Басараба. Такому типові робітничої свідомости чітко
протистоїть Бенедьо Синиця. Його ліки на робітниче нещастя – не помста,
яка нічого не змінить в усталеному порядку речей, а зорганізована леґальна
праця. У представленні Роґоша, зростання робітничої свідомости мало би
полягати у перетворенні робітників типу Федька Яцишина на тип, схожий із
Франковим Андрусем Басарабом. Франкові такої трансформації було явно
недосить: Андусь Басараб був «напівфабрикатом»; щоб стати свідомим,
йому належало пройти «очищення» тюрмою та перетворитися на Бенедя
Синицю.
Розвиток робітничого руху у Бориславі ніби дотримувався сценарію,
що його написав для нього Франко: робітники усвідомлюються під впливом
соціялістів й організують страйк (подібність між Франковою повістю й
реальним страйком 1904 р. вражає тим більше, що робітничий протест
закінчився великою пожежою). Франко мав би тріюмфувати: те, що в часи
його юности було «небувале в бувалому», стало повністю «бувалим». Іронія
ситуації, однак, полягала в тому, що поки бориславські робітники пройшли
довгий шлях перетворення з Яцишина на Синицю, Франко втратив інтерес
до робітничої теми.
З усіх образів Борислава, які витворили українська і польська літе
ратури, Франків Борислав виявився найживучішим і найпопулярнішим.
301