Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 285

Розділ 12. Франко та його Борислав
в 1876 р., після ідеологічного навернення та зацікавлення соціялізмом.
Най­інтенсивніша робота над бориславським циклом припадає якраз на
роки Франкової безпосередньої участи в галицькому соціялістичному і
робітничному русі (1876–1883), і цей збіг не випадковий: поки галицькі
підприємці шукали у Бориславі нафти, галицькі соціялісти шукали тут
робітничого класу. Їхні критики закидали їм, що через економічну від­
ста­лість краю і брак промисловости соціяльного питання у Галичині не­
має – принаймні у тому вигляді, як воно існує у Західній Европі. А тому
соціялізм, що виник на Заході як відображення західних обставин, тут не
прищепиться. Для Франка, як і для інших галицьких соціялістів, Борислав
мав слугувати емпіричним доказом правдивости соціялістичних теорій.
Навіть більше: в його уяві Борислав поставав як прообраз майбутнього
для всієї Галичини. У передмові до найранішої публікації своїх творів із
бориславського циклу (січень 1877 р.) Франко писав:
А справді, ні одно місце в цілій Галичині не представляє більшого поля для
студій – не так поетичних, як більше соціяльних. Сли де у нас, то певно в
Бориславі найсильніше заступлена класа робітницька – а нужда, трата сил
і здоров’я, зледащіння тих людей під взглядом моральним – найгрізніше
і найголосніше віщують, що може статися з наших хліборобів в протягу
яких-де двох десятків літ, коли недостача поля, хліба і грошей, коли
наслідки всіляких хиб теперішнього суспільного устрою змусять їх іти
на роботу фабричну, продавати своє здоров’я і свою силу на нужденне
пропитання. А що саме тепер найбільше до того йде не лиш на западі
Европи, але й у нашій стороні, показує щоденний досвід, – показує щораз
то більша маса робучих рук, які тиснуться з наших сіл до всіх фабричних
заводів. [14: 275]

Особливо Франка приваблювала наявність у Бориславсько-Дро­
гобицькому нафтовому басейні, на відміну від решти Галичини, фабричного
пролетаріяту – який, за означенням, стоїть на чолі руху «проґресу і ви­
зволення робітничого класу» [44/1: 52]. Описуючи його становище, Фран­
ко послуговувався термінологією марксизму [44/1: 56–57] – що як би ще
раз мало показати застосовність «західних» соціялістичних теорій до
га­лицьких реалій.

Якраз у час праці над бориславським циклом Франко взявся перекладати
українською мовою Марксів «Капітал» – той розділ, де йшлося про
первісне нагромадження капіталу [44/1: 32–33; 581–609]. Сюжети перших
Франкових оповідань із бориславського циклу (1877) і першої повісти «Boa
285