Розділ 12. Франко та його Борислав
земляного воску( озокериту). Декілька років це відкриття не мало ніякого застосування, аж поки 1862 р. не було відкрито способу виробляння з озокериту парафіна. Аж до кінця 1880-х рр. саме озокеритна промисловість займала левову частку в індустріяльному розвитку Борислава 11.
Промисловий бум швидко перетворив Борислав із невеликого села з 759 жителями( 1850) на великий промисловий центр із населенням у 12.439 чоловік( 1900, див. таблицю 5) 12. У Дрогобицькому повіті нараховувалося 16 сіл, де видобували нафту або озокерит. Головним центром однак був і залишався Борислав із сусідніми селами Мразниця, Тустановичі, Східниця і Волянка 13. Центральна влада спробувала знаціоналізувати місцеві нафтові й озокеритні родовища, але не змогла: за чинним законодавством, вони належали власникам землі, на якій були знайдені. Проте й місцеві селяни з цієї нагоди не скористалися. Більшість із них не мала потрібних капіталів, щоб розпочати промисловий видобуток. Свою роль зіграли і забобони: використовувати землю не за призначенням вважалося гріхом. Від промислової експлуатації Борислава зуміли розбагатіти лише місцеві війти, що завірювали контракти, та декілька селян, яким пощастило вигідно здати землю в оренду 14. Більшість свою землю втратила через обман або насильство з боку підприємців. Про бориславців у Дрогобиччині склали коломийку:
Ой мовили бориславце, що будуть панами, А вни поле попродали та й пішли з торбами [ 26: 189 ]
Прибульці дуже скоро перевищили число автохтонів. В одному з офіційних документів з 1860-х років писалося, що у Борислав « прибувають люди всякого роду, зваблені прибутком, які вважають прибуток і швидке розбагатіння своєю єдиною ціллю і не перебирають у засобах » 15. Довший час бориславські промисли були представлені дрібними підприємствами. Новоспечені підприємці не мали досить капіталу, щоб утримувати протягом одного року навіть одну шахту. Багато з них могли перетривати, об’ єднуючи свої скромні капітали з такими ж доробкевичами, як і вони самі. У 1865 – 1875 роках в одному лише Бориславі нараховували 10 – 15 тис. шахт; декотрі з них мали по 20 – 30 власників. Ризик добре оплачувався: у 1865 р. інвестований капітал приносив у середньому 62 % прибутку 16.
Як чужинці, так і автохтонні спостерігачі писали про місцеві стосунки як про щось виняткове, ба навіть унікальне. Борислав був уособленням культу сили і культури насильства. Він мав сумнівну славу « галицької Каліфорнії » чи « австрійської Сицилії » 17. Один із місцевих підприємців-поляків, який
279