Частина перша. Франко та його часи
Біґеляйзена, молодих польських братів-соціялістів Фелікса та Іґнація Дашинського, поета Яна Каспровіча( цей, як і Франко, мав титул « селянського сина »), одного з перших лідерів сіонізму в Галичині Альфреда Носіґа та видатних постатей польської, російської й української еміґрації Михайла Драгоманова, Болєслава Лімановського, ¢ Ґеорґія Плєханова та ін.
Франко був у цьому журналі найпродуктивнішим автором 70. Один з українських дослідників зайшов так далеко, що навіть назвав його « співредактором » « Przegląd Społeczny » 71 – що не відповідає правді, але до певної міри відображає міру його заанґажованости у видання журналу. Франко не визначав ідейно-програмового обличчя журналу – цю роль виконував Болєслав Вислоух. Але тут були надруковані Франкові програмові статті з аґрарного та єврейського питання. Поза тим, що журнал проіснував всього півтора року і з 18 його номерів 11 було сконфісковано, він посів помітне місце в інтелектуальній історії Галичини та сусідніх земель 72. По першім році виходу журналу Вислоух писав, що « Przegląd » спричинився до виразного повороту в суспільному житті й літературі – « пересунення центру ваги національного життя до нижчих суспільних верств <...>, що стає невичерпним джерелом тривкої і сильної демократії » 73.
З усіх журнальних проєктів, якими займався Франко у 1883 – 1886 р., « Przegląd Społeczny » був найближчим до його ідеалу періодичного видання як за змістом, так і за формою. За формою це був « товстий » журнал, спрямований на вироблення громадської думки 74. Його ідейні настанови були подібні до тих, що дотримувалася « Praca », але він був досить критично наставлений до марксизму і вбачав головну політичну силу в селянстві. Як і женевські та галицькі радикали, він пропаґував раціоналізм та позитивізм 75. У національній програмі Вислоух стояв на етнічному принципі й визнавав Східну Галичину та Львів українською територією. Тут він не тільки сходився з Драгомановим, але навіть ішов далі, критикуючи його федеративні плани за недостатню увагу до національного питання( Драгоманов пропонував будувати федерацію за територіяльним, а не національним принципом) 76. Редакція та автура « Przegląd Społeczny » була справді інтернаціональною спільнотою – правдоподібно, останньою справді інтернаціональною спільнотою у Галичині.
Підводячи підсумки Франковим журнальним та газетним планам 1881 – 1886 рр., не можна не дивуватися їхній надзвичайній багатовимірності та розкиданості. Франко спромігся працювати водночас і з українськими радикалами, і з галицькими( неруськими) соціялістами, і з українськими націоналістами та польськими демократами і з Австро-Угорської, і з
214