Вступ. Мікроісторія макролюдини
самою мовою, обговорюють ті самі теми, реаґують у той самий спосіб, у якій це робили б сучасні українці чи, якщо перекласти його іншою мовою – сучасні нам поляки, росіяни, французи чи німці. Але світ Франкових героїв має не аж так багато спільного із сучасним йому світом. Про це не раз писали тогочасні критики. « Перше, що вражає кождого читача його оповідань, се тая яскравая неправда: ми надіємося бачити дійсний світ, а бачимо Франківський, ми надіємося бачити людей реальних, а бачимо чисто Франківських », – писав один із них. У Франкових творах, писав інший, « багато дечого є занадто фантастичне, з обставинами галицького життя незгідне, або й взагалі неймовірне »( див. розділ « Франко та його читачі »).
Однак сучасники-читачі повірили Франкові, подібно як вірили несправжньому Мартинові ¢ Ґеру його нові родичі. Мало того: якщо для Ґерових сучасників ця віра мала локальне значення, Франкові сучасники бачили у його письменницькій біографії модель для творення власної ідентичности. Щоб зрозуміти причини такого самонавіювання, треба пізнати ментальні структури та систему цінностей тогочасного суспільства. Всього того зазвичай не побачиш в історичних працях, де полотно минулого написане широкими мазками.
Тому ця книжка розглядає Франкове життя на тлі дуже малих спільнот: його сім’ ї, рідного села, товаришів у навчанні, редакцій газет і журналів, у яких він працював, нелеґальних гуртків, серед яких він вів свою пропаґанду, тощо. Інакше кажучи, вона пробує показати співвідношення між особистим і суспільним у творенні модерних ідентичностей. Франко народився в реґіоні, який на межі XIX – XX століть відігравав особливу роль у націотворенні. Його рідна Галичина – прикордонна австрійська провінція, за яку впродовж Франкового життя( 1856 – 1916) точилося гостре протиборство між Габсбурґами та Романовими – була також об’ єктом особливих сподівань українського, польського, єврейського та російського націоналізмів. Жодні зірки на небі не могли вказати на підсумок їхніх змагань. Усе було неясним і великою мірою залежало від випадковостей – як і личить націотворенню на пограниччі. Однак від розв’ язки цього змагання в останню третину XIX ст. залежало, як виглядатиме геополітичний порядок у Центральній та Східній Европі у XX ст.
Для кожного, хто цікавиться формуванням ідентичностей у пограниччі, біографія – ідеальний об’ єкт дослідження. Франко був незаперечним лідером серед тих, хто впливав на утвердження модерної української ідентичности, яка розвивалася мірою того, як тогочасне малописьменне аґрарне
12