Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 38
і. Походження Русі
«Повість» спиралася на раніший текст, який складався з київської та нов
городської частин (найдавніша з них імовірно не мала поділу за роками),
зведених у Києві в 1090-х роках. Автор «Повісти» (здогадно Нестор) зре
дагував давніший текст, доповнивши його річними записами за останнє
десятиріччя XI і перше десятиріччя XII століття і додавши вступ, першими
словами якого - «Повість временних літ...» - сучасна наука і називає цю
пам’ятку. В другому десятилітті XII століття текст літопису знову доповню
вали і редагували, спершу, за Володимира Мономаха, у Видубецькому мо
настирі в Києві, згодом у Новгороді - там редакційним процесом можливо
опікувався Мономахів син Мстислав6.
Реконструкція початків руського літописання спирається головно на
гіпотези, і багато питань усе ще не мають відповідей. Зрозуміло одне: «По
вість временних літ» - твір не якогось одного автора, а результат зусиль
кількох редакторів і укладачів7. Очевидно також, що літопис є водночас і
6 Текст «Повісти» за Лаврентіївським списком див.: Повесть временных лет, часть первая,
Текст и перевод, подг. текста Д. С. Лихачева, пер. Д. С. Лихачева и Б. А. Романова, под ред.
В. П. Адриановой-Перетц, Москва-Ленинград, 1950 (див. також вид. 2-ге, виправлене і до
повнене: С.-Петербург, 1996, 1999 ); пор.: Полное собрание русских летописей [далі ПСРЛ],
т. 1, Лаврентьевская летопись, вып. 1-3, под ред. Е. Ф. Карского, 2-е изд., Ленинград,
1926; перевид.: 1962, 1997 (з новою передмовою Б. М. Клосса) та 2001; т. 2, Ипатьевская
летопись, под ред. А. А. Шахматова, 2-е изд., С.-Петербург, 1908; перевид.: Москва, 1962,
1998 (з новою передмовою Б. М. Клосса) та 2001; т. 38, Радзивиловская летопись, под ред.
М. Д. Приселкова, Ленинград, 1989; англ. вид.: The Russian Primary Chronicle: Laurentian Text,
ed. and trans. Samuel Hazzard Cross and Olgerd P. Sherbowitz-Wetzor, Cambridge, Mass., 1953;
nop. також: The Povest’ vremennykh let: An Interlinear Collation and Paradosis, compiled and
ed. by D. Ostrowski, Cambridge, Mass., 2003 (Harvard Library of Early Ukrainian Literature; ел.
версія: http://hudce7.harvard.edu/-0str0wski/pvl); переклади сучасною українською мовою:
«Повість минулих літ», Літопис руський за Іпатським списком, пер. Леоніда Махновця за
ред. Олекси Мишанича, Київ, 1989; Повість врем’янихліт: Літопис (заІпатським списком),
пер., післясл., комент. В. В. Яременка, Київ, 1990; Повість врем’яних літ, переказ Віктора
Близнеця, Київ, 1980. Про початкові етапи київського літописання див.: А. А. Шахматов,
Разыскания о древнейших русских летописных сводах, С.-Петербург, 1908; М. Д. Приселков,
История русского летописания X I-X V вв., Ленинград, 1940; Б. А. Рыбаков, Древняя Русь:
сказания, былины, летописи, Москва, 1963; А. К. Алешковский, Повесть временных лет,
Москва, 1971; А. Г. Кузьмин, Начальные этапы древнерусского летописания, Москва, 1977;
В. К. Зиборов, О летописи Нестора. Основной летописный свод в русском летописании
XI в., С.-Петербург, 1995.
7 Про неоднозначність поняття «автор» стосовно середньовічних текстів див.: Riccardo
Picchio, «Compilation and Composition: Two Levels of Authorship in the Orthodox Slavic
Tradition», Cyrillomethodianum 5 (1981), c. 1-4.
16