Між Україною та Руссю
Найбільше козацька Україна відрізнялася від усіх попередніх проектів тим, що охоплювала Запоріжжя- крайнє степове прикордоння, яке відігравало символічну роль колиски й уявної столиці всього козацького краю. Проте найважливіша відмінність полягала в іншому: якщо всі руські проекти до 1648 року існували в уяві, то новий український проект був дуже реальним, підкріпленим існуванням окремого державного утворення, адміністративного порядку та війська.
Між Україною та Руссю
Утворення козацької держави дало початок новій українській ідентичності, яка не скасовувала старої руської, створеної православними публіцистами до 1648 року. У козацьких еліт, які потрапили під польську владу, руська ідентичність залишилася панівною. Ба навіть іще в 1668 році Петро Дорошенко задумував поширити козацьку владу аж до Вісли, як було за Богдана Хмельницького. На перемовинах із турками Дорошенко означив західну межу козацької держави за допомоги релігійного чинника( як крайню межу поширення православного віровизнання), а східні кордони- за допомоги чинника соціяльного( як крайню межу розселення козаків) 47. Дорошенко усвідомлював єдність руського етнічного простору, хай навіть йому бракувало сучасної лексики, щоб окреслити кордони цього народу-нації.
Промовистий доказ того, що руська ідентичність не зникла зненацька в підмосковській частині Гетьманщини, знаходимо в літописі ігумена Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві Теодосія Софоновича. Цей уродженець Києва і випускник Києво-Могилянської колегії написав свою працю, « абьім ввдал самь и иншимь руским сномь сказал, отколь Русь почалася и якь панство Руское, за початку ставши, до сего часу идеть. Кождому бов ' Ьмь потребная єсть речь о своеи отчизнь знати и иншимь пьітаючимь сказати » 48. Географічний розмах Софоновичевої руської вітчизни стає очевидним із його уваги до руських земель Речі Посполитої. Літопис закінчується описом подій 1672 року, і хоча в завершальних частинах дедалі більше йшлося про Гетьманщину, а « Україна » згадувалася частіше за « Русь », Русь таки домінувала в тексті загалом, а польський історичний
47 Див. проект договору Петра Дорошенка з Туреччиною: там само, с. 381. 48Феодосій Софонович, Хроніка з літописців стародавніх, ред. Юрій Мицик і Володимир Кравченко, Київ, 1992, с. 56.
355