Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

8 . Русь, Малоросія, Україна них знань та досвіду, здобутих протягом 1630-х років, але якою мірою цей термін відображав нові реалії, що стрімко змінювалися після повстання Хмельницького? 1660 року, коли Боплянова книжка готувалася до друку в Руані, новий гетьман Війська Запорозького Юрій Хмельницький вирі шив окреслити географічні межі України в листі до московського царя38. Таке питання постало у зв’язку з мирними перемовинами між Швецією та Річчю Посполитою, коли цар захотів дізнатися точні кордони залежної від нього козацької держави. В інструкціях, даних козацьким послам, які пря мували на зустріч із делеґацією Речі Посполитої в травні 1660 року, Юрій Хмельницький так визначив стартову позицію для перемовин: «Украйна е. ц. в-ва... делитися могла от Коруни Польской... от реки Богу [Західно го Бугу]». А запасним мінімальним варіянтом на перемовинах був кордон, проведений за підсумками Зборівської угоди - саме його описав гетьман у листі до царя39. Термін «Україна» на позначення Гетьманщини дедалі частіше вико ристовувався в козацькому листуванні з Московією, починаючи з часів Богдана Хмельницького40. Судячи з листа Хмельницького-молодшого, козацька старшина мислила Україну насамперед як Козацьку державу в кордонах, окреслених Зборівською угодою 1649 року. До цієї України не належали Руське, Волинське та частина Подільського (довкола Кам’янця- Подільського) воєводств, хоча вони також межували зі степом. Натомість вона охоплювала Чернігівське воєводство, яке не вважалося частиною України з погляду Бопляна та польської традиції, яка на нього вплинула. Найважливішим окремо взятим чинником, який вплинув на таку зміну розуміння «України», було, ясна річ, повстання Хмельницького та підне сення Війська Запорозького як окремого державного утворення, визнаного Зборівською угодою. Попри те, що польська сторона, безперечно, сприй мала цю угоду як тимчасову поступку і загалом відмовлялася визнавати зборівські кордони (Білоцерківська угода 1651 року зменшила козацьку територію до Київського воєводства), козацтво далі наполягало на зборів- ському розмежуванні. Тієї самої позиції дотримувалися його союзники: московські посли на перемовинах із Річчю Посполитою влітку 1653 року та кримський хан біля Жванця восени того самого року. Врешті-решт, поля 38 Див.: Тисяча років української суспільно-політичної думки, т. з, кн. і, с. 373 ~ 374 - 39 Див.: Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687), Київ - Львів, 2004, с. 155-156. 40 У листі до царя Юрій Хмельницький писав, що царський посол прибув зустрітися «з нами в Україні». 352

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Seite 364