Козацька держава, яка утворилася в перші місяці повстання Хмельницького, а міжнародне визнання отримала влітку 1649 року під час зборівських перемовин, в історіографії називається Гетьманщиною. В нашій книжці також використано цю назву. Проте в XVII та перших десятиліттях XVIII століття її зазвичай називали Військом Запорозьким. Саме назва « Військо Запорозьке » фігурує як офіційна сторона в згодах, що їх у другій половині XVII століття козацькі гетьмани укладали з Московією, Османською імперією та Річчю Посполитою. Вона стала юридичною назвою української держави та її території, яка, крім того, мала низку інших назв, що відповідали різним соціальним і національним проектам, які протягом ХУІІ-ХУІІІ століть розгорталися в козацькому суспільстві. Однією з таких назв була « Україна », якій віддавала перевагу козацька старшина та козацькі маси загалом. Іншою- « Росія ». Її використовували в літературних творах київського духівництва. Крім того, побутувала ще й назва « Малоросія », якою козацькі і церковні еліти користувалися в листуванні з Москвою та, дедалі частіше, в своєму середовищі. Назва « Велике князівство Руське » позначала ще одну політичну ініціятиву, яку започаткувала козацька старшина шляхетського походження, зорієнтована на Річ Посполиту. Кожна з цих назв відповідала особливому політичному поняттю, особливій суспільній та культурній візії та, потенційно, особливій ідентичності. Все це й буде предметом нашого розгляду в цій частині.
333