Вступ
землі прийняли на руських теренах під владою Литви набагато раніше , ніж у землях , що перебували під зверхністю монголів . Після розділу про руську ідентичність можна було б очікувати частини про українську та білоруську історію , але про це йтиметься у п ’ ятому розділі , тоді як у четвертому йдеться про розвиток московської ідентичности , яка набула виразних ознак у ХІУ-ХУІ століттях : картина московських подій потрібна нам і сама по собі , і для розуміння процесу перетворення лояльностей литовської Русі в руську ідентичність ХУІ-ХУІІ століть . Наративні лінії книжки сходяться у шостому розділі (« Чи було “ возз ’ єднання ”?»), а далі йдуть різними , але взаємопов ’ язаними дорогами . У сьомому розділі розглянуто конструювання імперської російської ідентичности , а у восьмому - метаморфози руської ідентичности у Московській державі ( зокрема в Гетьманаті ) та Речі Посполитій наприкінці XVII - на початку XVIII століття . У висновках підсумовано результати аналізу та запропоновано нову схему розвитку східнослов ’ янських ідентичностей перед модерної доби .