Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 298

Дослідження доби Петра І Які саме припущення та гіпотези з’явилися в найновішій історіогра­ фії з приводу пєтровських «початків» російської національної ідентич­ носте? Особливо гідні уваги щодо цього зауваження Лії Ґринфелд. На її думку, XVIII століття стало свідком постання національної свідомосте в Росії, позаяк вона створювала прихисток і давала нову ідентичність масам дворянства й освічених недворян, які переживали кризу своїх старих іден­ тичностей і шукали нових. Ґринфелд ставить у з а с л у г у Петрові І, а також Єкатєріні II «закріплення ідеї нації серед російської еліти й пробудження в ній потужного та спонукального почуття національної гордосте». Вона вважає, що ідея нації «передбачала фундаментальне переозначення росій­ ської держави (вже не як власносте царя, а як спільного добра, безособової раїтіе, або вітчизни, в якій кожен її член має рівний пай і до якої кожного у природний спосіб прикріплено)». Вивчаючи офіційні документи пєтров- ської доби, Ґринфелд шукала в них випадки вживання і значення термі­ нів «государство», «общее благо» і «отечество». Згідно з її висновком, уживання таких (часто-густо західних) термінів сигналізувало появу в Росії нових, національних понять та ідей. Водночас Ґринфелд зауважила супе­ речливий характер цього процесу, позаяк Пьотр і далі сприймав державу як частину себе і не давав своїм підданцям змоги розвинути почуття ін­ дивідуальної гідносте, натомість пропонуючи їм почуття гордосте за те, що вони є підданцями могутнього імператора. Крім того, вона підхопила думку Ганса Роґера про значущість Заходу як чинника, в опозиції до якого формувалася тогочасна російська ідентичність15. Окремі думки Ґринфелд розвинула, своєю чергою розглядаючи пє- тровську добу, Вера Тольц. Головна теза Тольц полягала в тому, що Пе­ трові реформи одночасно «заклали основи й обм еж увальні чинники для подальшого націєтворення в Росії» та конструювання її національної іден­ тичносте. Говорячи про основи націєтворення і національної ідентичнос­ те, Тольц наголошує значення секуляризації держави й освітньої системи, а також створення ідеології державного патріотизму, яка плекала лояль­ ність імперських підданців до своєї держави. Обмежувальними ж чинни­ ками націєтворення стали консолідація в руках Петра самодержавної вла­ ди, зміцнення інституту кріпацтва та подальше географічне розширення імперії. Тольц указала, що на момент приходу Пєтра до влади традиційна російська ідентичність, що трималася на стовпі православ’я, вже розпада­ лася. Підхоплюючи естафету від Госкінґа, вона долучає до аналізу старо­ обрядницький розкол, наголошуючи опозиційне ставлення розкольників 15 Див.: Greenfeld, Nationalism: Five Roads to Modernity, c. 189-274. 285