Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 298
Дослідження доби Петра І
Які саме припущення та гіпотези з’явилися в найновішій історіогра
фії з приводу пєтровських «початків» російської національної ідентич
носте? Особливо гідні уваги щодо цього зауваження Лії Ґринфелд. На її
думку, XVIII століття стало свідком постання національної свідомосте в
Росії, позаяк вона створювала прихисток і давала нову ідентичність масам
дворянства й освічених недворян, які переживали кризу своїх старих іден
тичностей і шукали нових. Ґринфелд ставить у з а с л у г у Петрові І, а також
Єкатєріні II «закріплення ідеї нації серед російської еліти й пробудження
в ній потужного та спонукального почуття національної гордосте». Вона
вважає, що ідея нації «передбачала фундаментальне переозначення росій
ської держави (вже не як власносте царя, а як спільного добра, безособової
раїтіе, або вітчизни, в якій кожен її член має рівний пай і до якої кожного
у природний спосіб прикріплено)». Вивчаючи офіційні документи пєтров-
ської доби, Ґринфелд шукала в них випадки вживання і значення термі
нів «государство», «общее благо» і «отечество». Згідно з її висновком,
уживання таких (часто-густо західних) термінів сигналізувало появу в Росії
нових, національних понять та ідей. Водночас Ґринфелд зауважила супе
речливий характер цього процесу, позаяк Пьотр і далі сприймав державу
як частину себе і не давав своїм підданцям змоги розвинути почуття ін
дивідуальної гідносте, натомість пропонуючи їм почуття гордосте за те,
що вони є підданцями могутнього імператора. Крім того, вона підхопила
думку Ганса Роґера про значущість Заходу як чинника, в опозиції до якого
формувалася тогочасна російська ідентичність15.
Окремі думки Ґринфелд розвинула, своєю чергою розглядаючи пє-
тровську добу, Вера Тольц. Головна теза Тольц полягала в тому, що Пе
трові реформи одночасно «заклали основи й обм еж увальні чинники для
подальшого націєтворення в Росії» та конструювання її національної іден
тичносте. Говорячи про основи націєтворення і національної ідентичнос
те, Тольц наголошує значення секуляризації держави й освітньої системи,
а також створення ідеології державного патріотизму, яка плекала лояль
ність імперських підданців до своєї держави. Обмежувальними ж чинни
ками націєтворення стали консолідація в руках Петра самодержавної вла
ди, зміцнення інституту кріпацтва та подальше географічне розширення
імперії. Тольц указала, що на момент приходу Пєтра до влади традиційна
російська ідентичність, що трималася на стовпі православ’я, вже розпада
лася. Підхоплюючи естафету від Госкінґа, вона долучає до аналізу старо
обрядницький розкол, наголошуючи опозиційне ставлення розкольників
15 Див.: Greenfeld, Nationalism: Five Roads to Modernity, c. 189-274.
285