Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | 页面 243
Від війни до дружби
східнослов’янських спільнот, які на той час істотно відрізнялися одна від
одної, заклав Смутний час - велика політична, соціяльна й економічна
криза, що в неї поринула Московія на початку XVII століття, - два десяти
річчя громадянських чвар і чужоземних вторгнень. Ніщо не віщувало тако
го перебігу подій у 1589 році, коли московські правителі вдало натиснули
на східних патріярхів і домоглися підвищення московської митрополії до
статусу патріярхату. Вперше в історії в офіційному московському дискурсі
Москву позиціонували як третій Рим. Окрім того, створення патріаршого
престолу в Москві поклало край розколу в православному світі, що його
започаткувала в середині XIV століття Флорентійська унія. Московія по
вернулася в обійми інших православних народів у час, коли московський
царат, здавалося, перебував на гребені могутности3.
Перші сиґнали прийдешніх бід з’явилися в 1598 році, коли помер остан
ній цар із династії Рюриковичів, Фьодор Івановіч, не залишивши по собі
нащадка. Цього разу ситуацію змогли врегулювати: на Земському соборі
новим царем обрали Боріса Ґодунова. Але вреґулювання виявилося тим
часовим: на початку ібоо-х років, коли економіка та суспільство Московії
зазнали дестабілізації через кількарічний неврожай, масовий голод і на
родні заворушення, Ґодунов несподівано помер (у квітні 1605 року) - якраз
тоді, коли в Україні колишній чернець із Московії, Ґріґорій Отрєп’єв, що
видавав себе за покійного царевича Дмітрія (сина Івана Грізного), зібрав
із місцевого населення військо і перейшов кордон Московії, прямуючи на
Москву. У супроводі польських і руських радників та військ Лжедмітрій не
вдовзі вступив у Москву і сів на царський престол. На подив багатьох мос-
ковитів, він не дуже цікавився православними богослужіннями і оточив
себе католицькими та протестантськими радниками, а також одружився із
полькою католицького віросповідання. Несхвальна поведінка Лжедмітрія
спонукала групу московських бояр здійснити переворот, скинути самозван
ця і посадити на царський престол свого лідера Васілія Шуйського. Майже
відразу після воцаріння Шуйський зіткнувся з масовим повстанням під
проводом Івана Болотнікова, політичною опорою якого була Чернігівщи
на, яка тоді перебувала у складі Московської держави. 1608 року на руських
землях Речі Посполитої з’явився ще один претендент на московський пре
стол, так званий Лжедмітрій II, чиї війська, що великою мірою складалися
з українських козаків, просунулися далеко в глиб Московії.
3 Про дискусію щодо причин Смути див.: Chester Dunning, «Crisis, Conjuncture, and the Causes
of the Time of Troubles», Harvard Ukrainian Studies 19 (1995), c. 97-119.
229