Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | 页面 243

Від війни до дружби східнослов’янських спільнот, які на той час істотно відрізнялися одна від одної, заклав Смутний час - велика політична, соціяльна й економічна криза, що в неї поринула Московія на початку XVII століття, - два десяти­ річчя громадянських чвар і чужоземних вторгнень. Ніщо не віщувало тако­ го перебігу подій у 1589 році, коли московські правителі вдало натиснули на східних патріярхів і домоглися підвищення московської митрополії до статусу патріярхату. Вперше в історії в офіційному московському дискурсі Москву позиціонували як третій Рим. Окрім того, створення патріаршого престолу в Москві поклало край розколу в православному світі, що його започаткувала в середині XIV століття Флорентійська унія. Московія по­ вернулася в обійми інших православних народів у час, коли московський царат, здавалося, перебував на гребені могутности3. Перші сиґнали прийдешніх бід з’явилися в 1598 році, коли помер остан­ ній цар із династії Рюриковичів, Фьодор Івановіч, не залишивши по собі нащадка. Цього разу ситуацію змогли врегулювати: на Земському соборі новим царем обрали Боріса Ґодунова. Але вреґулювання виявилося тим­ часовим: на початку ібоо-х років, коли економіка та суспільство Московії зазнали дестабілізації через кількарічний неврожай, масовий голод і на­ родні заворушення, Ґодунов несподівано помер (у квітні 1605 року) - якраз тоді, коли в Україні колишній чернець із Московії, Ґріґорій Отрєп’єв, що видавав себе за покійного царевича Дмітрія (сина Івана Грізного), зібрав із місцевого населення військо і перейшов кордон Московії, прямуючи на Москву. У супроводі польських і руських радників та військ Лжедмітрій не­ вдовзі вступив у Москву і сів на царський престол. На подив багатьох мос- ковитів, він не дуже цікавився православними богослужіннями і оточив себе католицькими та протестантськими радниками, а також одружився із полькою католицького віросповідання. Несхвальна поведінка Лжедмітрія спонукала групу московських бояр здійснити переворот, скинути самозван­ ця і посадити на царський престол свого лідера Васілія Шуйського. Майже відразу після воцаріння Шуйський зіткнувся з масовим повстанням під проводом Івана Болотнікова, політичною опорою якого була Чернігівщи­ на, яка тоді перебувала у складі Московської держави. 1608 року на руських землях Речі Посполитої з’явився ще один претендент на московський пре­ стол, так званий Лжедмітрій II, чиї війська, що великою мірою складалися з українських козаків, просунулися далеко в глиб Московії. 3 Про дискусію щодо причин Смути див.: Chester Dunning, «Crisis, Conjuncture, and the Causes of the Time of Troubles», Harvard Ukrainian Studies 19 (1995), c. 97-119. 229