Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 190

4■ Піднесення Московй
кордони були властиво кордонами Великого князівства Московського, що
перебували у постійному русі.
Династія, патримоніальна держава і «справжня» релігія зупинялися
на кордоні з Литвою, так само як це ставалося з ідентичністю московської
Русі. Обмежені політикою та державними кордонами, дві руські ідентич­
ності - монгольська та литовська - постійно віддалялися одна від одної.
Коли московська територія розширилася аж до східних кордонів Велико­
го князівства Литовського і між двома державами наприкінці X V століття
почалася відкрита війна, дві Русі радо визначали себе у державних, а не
етнічних категоріях. Пол Бушковіч так описує ситуацію, що склалася, коли
унаочнилась різниця між московитами та іншими східними слов’янами:
У XVI і на початку XVII століття російська національна ідентичність була
в певному сенсі чистіша, ніж у XIX столітті. На відміну від консерватив­
них (і багатьох ліберальних) росіян останнього століття, люди XVI віку не
плутали росіян зі східними слов’янами. Московський цар правив Русью,
Россией або Русской землей, а його народ називався русь. Східних слов’ян
польсько-литовської держави в масі своїй називали литвою або (якщо це
козаки) черкассами®
9.
Коли ранньомодерна Московія стала вповні багатоетнічною та бага-
торелігійною державою і всередині країни встановила між слов’янами і
неслов’янами, християнами і мусульманами тісніші зв’язки, ніж зі своїми
родичами, православними слов’янами, по той бік московсько-литовського
кордону, дві Русі розійшлися ще далі.
89 Там само, с. 355-356.