Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 111

Багато облич Русі
справ інших руських земель: кияни фіксують події в північно-східній (Суз­
даль і Владимир) і північно-західній (Новгород) Русі і навпаки. Подібно до
київських літописців, їхнім колегам на периферії теж було притаманне як
вузьке, так і широке розуміння Русі. У статті за 1216 рік автор суздальського
літопису зараховував Галич, Київ, Смоленськ, Чернігів, Новгород і Рязань
до складових частин Русі.
Схоже, що монгольська навала допомогла зберегти почуття єдности
Русі, змусивши еліти по всій державі Рюриковичів мислити свої удільні
князівства передусім частиною Руської землі. По-перше, тісні контакти з
«іншим» - монголами - мусили працювати на утвердження почуття за-
гальноруської солідарносте, яке практично зникло під час князівських
усобиць. За цих обст авин вважати свою землю частиною великої Русі, яка
протистоїть монголам, мало стати важливішою і політично вигіднішою
тактикою, ніж ототожнення себе з боротьбою, що точилася колись довкола
Києва, Чернігова і Переяслава. По-друге, після руйнування Києва монго­
лами в 1240 році не тільки колишня столиця і титул київського князя, а й
сама назва Русь стали об’єктом конкурентних привласнень. Монголи ніко­
ли не сумнівалися в існуванні «уявленої спільноти» Русь і навіть наділяли
князів титулом Великий князь руський. Якщо котрийсь князь хотів собі
такий титул, то він мав оголосити свій край, Суздаль це був, Владимир чи
Москва, не частиною якоїсь «зовнішньої Русі», а власне Руською землею.
Різні князі та місцеві еліти застосовували різні стратегії, висуваючи пре­
тензії на руську спадщину.
Хоча державу Рюриковичів і окремі руські князівства місцеві та іно­
земні автори іменували «Руссю» задовго до монгольської навали, вживан­
ня назви «Руська земля» до певних частин колишньої Київської держави
задокументовано лише в джерелах післякиївського періоду. Хоча концеп­
ція Руської землі ґрунтувалася на спільній історичній, релігійній, правовій
і культурній спадщині, цей термін по-різному вживали в різних регіонах
колишньої держави Рюриковичів, а пов’язані з ним ідентичності відрізня­
лися одна від одної. Застосування історично, політично та юридично на­
сиченого терміна «Руська земля» до певного князівства (коштом вилучен­
ня решти Русі, яка в такий спосіб зазнавала «іншування») можна вважати
проявом цієї реальности97.
97 Про тенденцію вважати «Руською землею» в ХПІ-ХУ століттях лише певні руські князів­
ства див.: Борис Флоря, «Исторические судьбы Руси», с. 46-61.
8*