Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 9
зазначили, що цю угоду оформлено «со многою прибавкою»
для честі государів * і «привели» Військо Запорозьке до них у
«подданство», «прибыль» та «пространство» 8 .
В кінці століття здобуття Азова та руйнація деяких турецько-
татарських фортець у пониззі Дніпра і, як наслідок, вихід до моря
Московії, на думку О. Терлецького, дозволив останній оточити
українські землі на півдні й півночі «немов залізним перснем,
який стискав чимраз більше і так уже невелику територію Укра-
їнської держави» 9 . Проте важливим стало й те, що певна частина
вихідців з Гетьманщини могла займатися порівняно вільно гос-
подарською діяльністю подалі на південь від Запорозької Січі.
Згідно з Константинопольським мирним договором між Ро-
сією та Туреччиною від 3 (13) липня 1700 р., за першою офіцій но
закріплено Азов з навколишніми землями та новозбудованими
фортецями Павловськ, Таганрог, Міус, а другій повернуто час-
тину Подніпров’я з незначними османськими фортецями, які,
правда, згідно домовленості, мали негайно знести. Область же
між Очаковом і Запорожжям передбачалось не заселяти 10 . Отже,
ця угода на законодавчому рівні закріпила результати так
званих Азовсько-Дніпровських походів (1695-1696) 11 . У ході
На той період вищу владу в державі одночасно уособлювали царі
Іван і Петро Олексійовичі з сестрою Софією.
8
О их похвальной службе в Крымском походе: Именной, объяв -
ленный в присутствии государем боярам, воєводам и всяких чинов
служивым людям, 5 сентября 1687 г. // Полное собрание законов
Российской империи (ПСЗРИ). – 1-е изд. – СПб., 1830. – Т. ІІ. –
№ 1258 (далі посилання подаються на це видання). – С. 896.
9
Терлецький Омелян. Історія Української держави. – Львів, 1924. –
Т. 2: Козацька доба. – С. 190-191.
10
Юзефович Т.П. Договоры России с Востоком, политические и
торговые. – СПб., 1869. – С. 4.
11
Докладніше про це див.: Дядиченко В.А. Участь українських
козацьких полків в азово-дніпровських походах 1695-1696 рр. //
Наукові записки Інституту історії України АН УРСР. – К., 1952. – Т. 4.
– С. 158-186.
*
9