Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 7
Разом з тим незаперечні факти й події, які мали місце в ХVІІ-
ХVІІІ ст., свідчать про таке.
Французький географ, італієць за походженням, Н. Сансон
(Sanson, 1600-1667) у 1641 р. оприлюднив карту, яка потім була
видрукована в Римі 1678 р., де зображено країну під назвою
«Ukraina o Paese de Cosacchi» («Україна – земля козаків»). Озна-
че на автором територія охопила обидва боки Дніпра, поширюю-
чись на Волинь, Полісся, Галичину. Характерно: назви «Русь» чи
«Росія» відсутні, а натомість визначено межі «Московії».
Прикметно також і те, що такий факт, пов’язаний з картою
Н. Сансона, не зафіксовано в жодній радянській енциклопедії 5 ,
хоча географ у свій час був досить відомим у Російській дер-
жаві працями: «Salliaе antiquae descriptio geographica» (1627),
«L’Аsie» (1652), «Index geographicus» (1653), «L’Afriquae»
(1654) і ін., про що і зазначено в фундаментальному «Енцик-
лопедичному словнику» Брокгауза та Єфрона.
Обмаль інформації в радянській і сучасній російській істо-
ріографії міститься і про наступні факти.
Географ з Італії Корнетті в 1657 р. фактично відтворив мапу
Сансона, а 1688 р. перевидав її в Римі. Тим самим у черговий
раз підтвердив існування України під назвою «Земля козаків».
У Паризькій національній бібліотеці зберігається геогра-
фічна мапа невідомого автора, датована 1646 р., де територію
майбутньої Гетьманщини по обидва боки Дніпра названо
«Ukraine».
На карті французького вченого Дюваля, видрукованої в 1669 р.
у Парижі під назвою «Польське королівство та держави, які від
нього залежать», окремо визначено Польщу, Московію та Україну.
Схоже можна побачити на багатьох мапах іноземних авто-
рів ХVІІ-ХVІІІ ст. Однак, згадаймо, ще лише про одну: англійця
Мордена стосовно «штатів» («держав») Великої Польщі, де на-
Див. зокрема відповідні томи «Української радянської енцикло -
педії» (К., 1963. – Т. 12), «Радянської енциклопедії історії України» (К.,
1972. – Т. 4), «Советской исторической энциклопедии» (М., 1969. –
Т. 12) та ін.
5
7