Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 45
Від середини 60-х років ХVІІІ ст. процес ліквідації царатом
усіх автономних привілеїв і державницьких ознак в Україні
набув особливо швидких темпів. У січні 1764 р. імператриця
наказала К. Розумовському прибути до Петербурга й під загро-
зою кари за «зраду» примусила того зректися гетьманства.
10 листопада того ж року вона видала указ про ліквідацію стар-
шинського управління й створення замість нього так званої дру-
гої Малоросійської колегії на чолі з «головним» російським
генералом, графом Петром Румянцевим (Румянцевим-Задунай-
ським, 1725-1796). В указі Катерина ІІ брехливо зазначивши, що
«по всемилостивейшем от нас увольненіи графа Разумовского
по прошенію его от гетманского чина», наказала Сенату, «для
надлежащаго Малой Россіи управленія», створити Малоросій-
ську колегію. Крім П. Румянцева до її керівництва мали ввійти
чотири «великоросійські» члени з генералітецьких і штаб-офі-
церських чинів, а саме генерал-майор Брант, полковник князь
П. Мещерський і ще двоє за вакансією Сенату на вибір. А також
четверо «малоросійських» членів з перевірених і вірних імпе-
ратриці старшин: генеральні обозний Кочубей, писар Туман-
ський, осавул Журавко та хорунжий Апостол. Прокурором
призначили теж із росіян – Олексія Семенова 106 . Генерал-губер-
натор і президент Малоросійської колегії зобов’язувались до:
«содержанія в народе добраго порядка, общей безопасности и
исполненія законов». Запорозьку Січ з відомства гетьмана пе-
репорядковували цьому «малоросійському урядові». Графу Ру-
мянцеву, окрім «настоящаго по чину его жаловання, из
тамошних доходов по 4000 рублей на год столовых денег, да на
генерал-губернаторскій уряд ведомства Кучеровскаго» виділили
для експлуатації с. Кучерівка з «належними»до нього іншими
селами та хуторами, а також с. Середня Буда 107 .
Об учреждении в Малороссии, вместо Гетманского правления,
Малороссийской колегии: Именной, данный Сенату, 10 ноября
1764 г. // ПСЗРИ. – СПб., 1830. – Т. ХVІ. – № 12277. – С. 961.
107
Там само. – С. 962.
106
45