значення надавалось свідченням місцевих жителів-старожилів 91. Для того ж часу маємо дані про встановлення прикордонної митниці в м. Кременчук 92.
Проте саме тоді, у 1754 р., дуже підозрілий до дій К. Розумовського, царський уряд завдав кілька ударів по розбудові Української держави. В липні Сенат законодавчо ліквідував і до того досить прозорий кордон між Україною й Московією, скасував функціонування державних митниць у цьому районі, запровадив на території першої загальноімперську митну систему 93. В радянській історіографії ці заходи царського уряду розглядалися головним чином як цілком позитивні: в контексті поліпшення « дружніх » економічних зв’ язків між Україною та Росією, сприяння їх спільному народногосподарському розвитку. В реаліях же тогочасного життя цим актом скасовувалася одна із найбільш важливих ознак національної автономії. Однак митниці на кордонах, підпорядковані вже чиновникам з Московії, продовжували існувати. Складений у 1756 р. « Реестр портовым и пограничным таможням » визначив, зокрема, у Київській губернії такі з них: при Васильківському форпості, « вверху и внизу реки Днепра в тех местах, где оная река Днепр россійскую границу к Полской стороне пересекает, две малыя таможни Межигорская и Стайковская », вгору но Дніпру до Смоленської губернії в розкольничих « государевых слободах » – Добрянці, Злинці( Білянський форпост); вниз по Дніпру – в Пере- яславі й Кременчузі, а між ними « одна малая » митниця при Секеринському форпості, в Переволочні. У Воронезькій губернії – в Царичанці й Бахмуті. До другої також підпорядковувалися « две малые » митниці в Ізюмі та Луганську 94. В тому ж році Київська полкова канцелярія, відповідно до постанов вищих установ, видала « ордер » про закриття на території полку Злинської митниці
40
91
Там само. – Ф. 59. – Оп. 1. – Спр. 2497. – Арк. 1-16.
92
Там само. – Спр. 2530. – Арк. 10.
93
ПСЗРИ. – СПб., 1830. – Т. ХІV. – № 10218, 10258, 10486.
94
ЦДІАК України. – Ф. 1376. – Оп. 2. – Спр. 113. – Арк. 1-13.