Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 36

Уряди і Російської імперії, і Польщі, і Кримського ханства всіляко прагнули зберегти недоторканість кордонів своїх дер- жав. Тому проблемам прикордонних земель вони завжди при- діляли пильну увагу. Так, Колегія іноземних справ Московії в 1745 р., посилаючись на те, що державні кордони з Річчю По- сполитою ще остаточно не визначені, заборонила спеціальним указом видавати польським шляхтичам документи на право володіння маєтками в прикордонній смузі 74 . В тому ж році кримський хан Селім Гірей поскаржився київському генерал- губернатору М. Леонтьеву на недоречність сутичок на кордоні між запорозькими козаками і ногайськими татарами 75 . Одно- часно розглядалися питання про бажання мешканців Правобе- режної України перейти в межі Російської імперії 76 . Урядовці Речі Посполитої, в свою чергу, уточнювали відстані сіл і місте- чок до польсько-українського кордону 77 . Для 1749 р. маємо детальний опис важливої ділянки по- льсько-українського кордону по р. Стугна і прилеглих до неї районів, здійснений на підставі карти 1748 р. Олександра Іва- новича Рігельмана (1720-1789) – відомого російського історика, військового інженера, топографа, генерал-майора, який у 1741- 1743 рр. у зв’язку з встановленням російсько-турецької демар- каційної лінії побував на Запорожжі. Згідно з нею, кордон від Василькова проходив до форпосту Острицький, далі річками Стугна й Оршинка, Глибоким Яром, по «Білоцерківському шляху» до «полского» с. Альшанка, від того до «полского» – Германівка, через річки Крива, Руда та Краснянка в «российс- кую границу» до річок Берестова та Альшанка, що знову впа- дала в Стугну, річками Луковиця та Кобарин (верхів’я), біля с. Обухів, форпосту Совщина, через долину Гаврилова Пасіка, по р. Трежерелівка до с. Нещурів 78 . Там само. – Спр. 3860. – Арк. 4-4 зв. Там само. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 353. – Арк. 1 і далі. 76 Там само. – Ф. 59. – Оп. 1. – Спр. 1290. – Арк. 39, 50 зв., 54 зв., 151. 77 Там само. – Спр. 1926. – Арк. 9, 42 і далі. 78 Там само. – Спр. 1758. – Арк. 12. 74 75 36