Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 36
Уряди і Російської імперії, і Польщі, і Кримського ханства
всіляко прагнули зберегти недоторканість кордонів своїх дер-
жав. Тому проблемам прикордонних земель вони завжди при-
діляли пильну увагу. Так, Колегія іноземних справ Московії в
1745 р., посилаючись на те, що державні кордони з Річчю По-
сполитою ще остаточно не визначені, заборонила спеціальним
указом видавати польським шляхтичам документи на право
володіння маєтками в прикордонній смузі 74 . В тому ж році
кримський хан Селім Гірей поскаржився київському генерал-
губернатору М. Леонтьеву на недоречність сутичок на кордоні
між запорозькими козаками і ногайськими татарами 75 . Одно-
часно розглядалися питання про бажання мешканців Правобе-
режної України перейти в межі Російської імперії 76 . Урядовці
Речі Посполитої, в свою чергу, уточнювали відстані сіл і місте-
чок до польсько-українського кордону 77 .
Для 1749 р. маємо детальний опис важливої ділянки по-
льсько-українського кордону по р. Стугна і прилеглих до неї
районів, здійснений на підставі карти 1748 р. Олександра Іва-
новича Рігельмана (1720-1789) – відомого російського історика,
військового інженера, топографа, генерал-майора, який у 1741-
1743 рр. у зв’язку з встановленням російсько-турецької демар-
каційної лінії побував на Запорожжі. Згідно з нею, кордон від
Василькова проходив до форпосту Острицький, далі річками
Стугна й Оршинка, Глибоким Яром, по «Білоцерківському
шляху» до «полского» с. Альшанка, від того до «полского» –
Германівка, через річки Крива, Руда та Краснянка в «российс-
кую границу» до річок Берестова та Альшанка, що знову впа-
дала в Стугну, річками Луковиця та Кобарин (верхів’я), біля
с. Обухів, форпосту Совщина, через долину Гаврилова Пасіка,
по р. Трежерелівка до с. Нещурів 78 .
Там само. – Спр. 3860. – Арк. 4-4 зв.
Там само. – Ф. 220. – Оп. 1. – Спр. 353. – Арк. 1 і далі.
76
Там само. – Ф. 59. – Оп. 1. – Спр. 1290. – Арк. 39, 50 зв., 54 зв., 151.
77
Там само. – Спр. 1926. – Арк. 9, 42 і далі.
78
Там само. – Спр. 1758. – Арк. 12.
74
75
36