Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan

Замість передмови В радянській історичній науці й картографії сформульо- вана нами тема висвітлювалась доволі своєрідно, щоб не ска- зати більше. З одного боку, вона без особливої прихильності й згоди приймалась, але врешті не заборонялась «верховною владою» в Москві та з певним острахом на республікан- ському рівні, з іншого боку, всіляко або фальсифікувалась, або відповідним чином замовчувалась. Яскравим прикладом цьому є відобра ження проблематики на сторінках масштабної й свого часу широковідомої багатотомної «Історії Української РСР» (у 8-ми томах, 10-ти книгах, або в її російськомовному аналозі в 10-ти томах). Зокрема, коли в одному з томів періо- дично заходить мова про політико-адміністративний устрій України в ХVІІІ ст., то автори відповідних текстів цілком об’єктивно пишуть про функціонування Гетьманщини (Ліво- бережної) у складі 10 пол ків. У той самий час картографи на мапі окреслюють межі держави лише дев’ятьма полками. Бо більша частина безпо се редньо Стародубського полку, який з часу заснування в 1654 р. до його ліквідації 1781 р., знахо- дився під егідою гетьманської булави чи старшинської адмі- ністрації, «любязно передано» (долучено) до Російської Федерації 1 . А тому, всупереч історичним реаліям того пе- ріоду, на карті не показано в межах Української держави: центр Стародубського полку – м. Стародуб, сотенні осередки- містечка Погар, Баклань, Почеп, Мглин і чимало інших на- селених пунктів. Див. карту «Політико-адміністративний поділ України в ХVІІІ ст.» // Історія Української РСР. – К., 1979. – Т. 2. – С. 432-433. 1 3

Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 3