Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 17

осадить (заселить)... Князь Александр Данилович просил себе
у царя княжения Черниговского: через него он стелет себе путь
до гетманства». І далі гетьман просив: «Господи! Освободи
мене от их панованя!» 25 Саме тоді Петро І замислив «реформу-
вати» Україну відповідно до своїх смаків і уподобань.
У 1707 р. останній знову порушив це питання: замість ко-
зацького він хотів створити регулярне наймане військо під ко-
мандуванням московських старшин (пізніше реформувати їх у
драгунські чи солдатські полки). Разом з тим планувалося ска-
сувати інститут гетьманства, розпустити старшину, а владу в
країні передати губернаторам. Отже, передбачалася повна лік-
відація української автономії.
Стосовно Правобережжя, то цар таємно наказав Мазепі (указ
від 22 серпня) не віддавати його полякам. Гетьман дещо розгу-
бився від такої політики царя, не довіряв йому і попросив хоча
б домовитися з ворожою стороною, щоб та «не цікавилася» міс-
тами й землями поблизу Дніпра – районами навколо Канева,
Черкас і Чигирина. Відмовити полякам у передачі їм Правобе-
режжя Петра І спонукали тоді такі найголовніші причини: по-
перше, той розумів, шо, заволодівши регіоном, королівська
влада заважала б його взаєминам з сусідніми державами; по-
друге, цар мав на меті закінчити війну з Швецією й оголосити
її Туреччині, а «Польська Україна» стала б на заваді цьому; по-
третє, це б полегшило налагодженню добрих стосунків уряду
Речі Посполитої з турецьким султаном і кримським ханом 26 .
Москва на таке піти не могла.
І. Мазепа ж не хотів і не погоджувався віддавати Правобереж -
жя без спеціального на те розпорядження за власним підписом
сюзерена 27 . На це довелося піти наступному гетьману Ліво бе-
Цит. за: Костомаров Н.И. Мазепа. – С. 173.
Корд Веньямин. Матеріали з Стокгольмського державного
архіву до історії України… – С. 33.
27
Письма и бумаги императора Петра Великого. – СПб., 1912. –
Т. 6. – С. 381,465.
25
26
17