Наукове Товариство ім. Т. Шевченка і Михайло Грушевський Naukove_Tovarystvo_im_T_Shevchenka_i_Mykhailo_Hrus | Page 21

НАУКОВЕ
ТОВАРИСТВО
IM.
Т. Ш Е В Ч Е Н К А
57
лити одне контроверсійне питання, яке до сьогодні виринає в публі­
цистичній і мемуарній літературі. Ідеться про причини, які спонука­
ли Грушевського перенести ЛНВ зі Львова до Києва.
В своїх спогадах про Івана Франка, Анна Франко-Ключко малює
нам доволі чорний образ. Вона пише: «Для того, щоб вибити ґрунт
з-під тата остаточно, він (Грушевський — Л. В.) настоює на тому,
щоб перенести «Літ. Наук. Вістник» і його редакцію до Києва (1907
року), а тим самим відбирає татові й той останний тяжко запрацьо­
ваний кусок хліба. На запитання, що тато тепер буде робити, з чого
сам буде жити й удержувати родину — Грушевський цинічно відпо­
відає: «Можете перенестися до Києва». Мало того на засіданні Управи
Товариства ім. Шевченка заявляє: «Ми вже досить дали Франкові,
йому більше нічого не належиться» і жадає, щоб його зовсім усуну­
ли від співпраці у „Вістнику” і віщаннях товариства»-63
Співпраця Івана Франка в київському Літературно-Науковому Віст­
нику до 1910 року повністю спростовує дані авторки про домагання
Грушевського, щоб Франко не співпрацював в ЛНВ. Ми розуміємо, що
кожні спогади, по своїй природі, є субєктивними — проте уважаємо,
що писання пані Ключко неправдиво і злобно насвітлюють взаємини
цих двох найвизначніших українських вчених і суспільно-громад­
ських діячів. Перенесення ЛНВ до Києва треба пов’язати з намаган­
ням Грушевського затерти різницю між Великою Україною і Гали­
чиною і причинитися до відродження соборницького патріотизму се­
ред українського народу поділеного політичними кордонами чужих
держав. Сю місію ЛНВ львівського і київського періодів повністю ви­
конав. Літературно-Науковий Вістник появлявся в Києві до 1914 ро­
ку. Згодом ЛНВ відродився на відносно короткий час по упадку ц ара­
ту в 1917 році і проіснував до 1919, коли його заборонила совєтська
влада. Відновлено ЛНВ в 1922 році у Львові де виходив під редак­
цією Дм. Донцова до 1933 року. По другій світовій війні були спроби
відновити ЛНВ у Німеччині в 1948 році, але появилися лиш два числа
під редакцією Василя Шульги.
*
З інших публікацій НТШ треба згадати квартальний «Хроніка
НТШ», що появлялася від 1900 в українській і німецькій мовах. В
Хроніці містилися звідомлення з праці Секцій і Комісій НТШ, річні
звіти управи Товариства, звідомлення про бібліотеку і музей НТШ, де-
63 Анна Ф р а н к о - К л ю ч к о , Іван Ф ранко і його родина, Торонто:
Ліґа Визеол. України, 1956, стор. 75—76. Ці контроверсійні спогади доньки
Ів. Франка були докладно обговорені Волод. Дорошенком в йото праці
Іван Ф ранко і М ихайло Г руш евський, Мюнхен, 1962, 37 стор. передрук з
ж ур. «Сучасність», чч. 1—2, 1962). В свою чергу пані Ключко відповіла на
працю Дорошенка цілою низкою статтей «В обороні правди» на сторінках
торонтонського тижневика «Гомін України» (чч. 28—47, 1963). Треба також
згадати, що згадані спогади п-ні Ключко були також видруковані на сто­
рінках українського совєтського місячника «Дніпро» за 1956 рік в Києві.