Н А УК О ВЕ ТО ВАРИСТВО ЇМ . Т . Ш ЕВЧЕНКА 55
народів ». 54 Новий журнал заступив також видаваний І . Франком місячник літератури , науки і політики « Життя і Слово » ( 1894 — 97 ).
В місячнику містилися , крім оригінальної і перекладної белетристики , популярно-наукові статті , літературно-критичні студії з української і чужинецьких літератур та широкі огляди культурного і суспільно-політичного життя в Україні і Европі . Редакційне кредо ЛНВ з ’ ясоване в заклику до передплати журнала Володимиром Гнатюком : « Провідні думки , якими кермується редакція , можна коротко висловити так : не признаючись ні до якої літературної школи , ні до якої політичної партії , ні до якої секти і заховуючи собі право незалежної критичної думки та свобідної дискусії , шанувати індивідуальність авторів , цінити талант , де і в якій мірі він би не появлявся , піддержувати поперед усього оригінальну літературну і наукову продукцію на українсько-руській мові , та при тім по змозі знайомити громаду чи то в перекладах , чи в критичних та історико-літературних розвідках з виднішими появами літератур ». 55
Літературно-Науковий Вістник в короткому часі став справжнім європейським журналом , редагованим на високому рівні . Проте треба визнати , що ця незалежна і ліберальна лінія Редакційної колегії ЛНВ згодом привела до численних непорозумінь на форумі НТШ , про що згадаємо в наступному розділі . Співробітниками ЛНВ львівського періоду були найвизначніші інтелектуальні сили тодішньої України . 50 Проте найбільше праці в розбудову журнала вклали Грушевський , Франко і Гнатюк . Останній підкреслює зокрема рішення Грушевського прийняти до редакційної колегії Івана Франка « не зважаючи на обурення наір о донецьких кругів проти І . Франка . Сей факт , пише Гнатюк , не тільки визволив Франка від безробіття , але мав велике значення для дальшого розвитку Наук . Тов . ім . Шевченка . Десять найкращих років життя ( 1898 — 1907 ) віддав Франко цілковито праці для української літератури й науки і найліпші його праці й твори постали власне в тім часі ». 57
В 1901 році спав тяжкий удар на ЛНВ — російська цензура заборонила поширення місячника на Україні . « Редакція , пише І . Франко , від разу поклала собі метою здобути для нового видання доступ у Росію і в цій ціли не пускати нічого такого , що в іншій формі , прим , російською мовою , не могло б перейти через російську цензуру . Як тяжко приходилося осягати сю мету , се може зміркувати лиш той , кому доводилось « потрафляти в тон » примхуватого і дуж е підзорли-
54 Ілля Кокорудз , « Секретарське справозданє з діяльности виділу Наукового Товариства ім . Шевченка за рік 1897 », ЗНТШ , т . XXI , кн . 1 , 1898 , стор . 5 .
55 Вол . Гнатюк , « Запросини до передплати на місячник Літературно- Науковий Вістник », ЛНВ , Річ . IV , т . XVI , 1901 , стор . 1 .
56 У ЛНВ співпрацювали С . Єфремов , О . Кониський , А . Кримський , В . Леонтович , Г . Хоткевич , В . Винниченко , Б . Лепкий , В . Стефаник , М . Черемшина , В . Дачовський , В . Дорошенко , Б . Грінченхо , А . Ж ук і низка інших визначних письменників і публіцистів .
57 В . Гнатюк , « Наукове Товариство ім . Шевченка у Львові », цит . праця , стор . 179 .