Н А УК О ВЕ ТОВАРИ СТВО ІМ. Т. Ш ЕВЧЕНКА 51
культивувати чужу науку. Не ставлячи вперед якої небуть програми що до напряму, провідних гадок, Записки заховували повну свободу в трактованю річи, ставляючи вимогою лише, щоб робота відповідала вимогам науковости... Поруч з тим, трохи пізніше— поставлена була ще інша спеціяльна мета— утворення в Записках орґана, що давав би перегляд наукової роботи над предметами, що безпосередньо з Україною зв’ язані ». 46
В першу чергу Грушевський звернув увагу на регулярне видання Записок. В 1894 році він видав чотири томи журналу, а від 1896 року Записки появлялися що два місяці, як офіційний орган трьох секцій НТШ. В 1897 році матеріали членів Математично— природничої Секції друкувалися в « Збірнику Математично-природничої Секції », а Записки фактично стали українознавчим журналом.
Грушевський запровадив нові відділи до журналу й поширив його тематичний зміст. Зокрема було запроваджено рецензійний відділ і наукову хроніку > в якій подавалися бібліографічні огляди часописів видаваних в Україні і поза її межами. Ці огляди до 1914 року й дотепер не втратили своєї ваги. Звичайно Записки відкривалися поважними монографічними дослідженнями, а у відділі « Miscellanea » містилися короткі джерельні причинки до історії, етнографії або літератури. В рецензійному відділі містилися обширні критичні огляди на українознавчі праці, як також із інших ділянок слов’ янознавства. На окрему увагу заслуговує « показник »— індекс до змісту журналу, який появлявся щорічно і до сьогодні становить основну бібліографію українознавства до 1914 року. В 1897 році виготовлено індекс до перших 20 томів Записок. 47
Від 1897 формат Записок збільшився. До співпраці в журналі Грушевський притягнув визначні наукові сили з Великої України, Галичини, а головно своїх учнів-студентів, про що ми згадували вище. Серед співробітників Записок знаходимо Івана Франка, Олександра Кониського, Олександра Лотоцького, Остапа Терлецького, Степана Томашівського, Зенона Кузелю, Осипа Чайківського, Василя Герасимчука, Мирона Курдубу, Івана Крип’ якевича, Івана Джиджору, Олександра Сушка,, Степана Рудницького, Володимира Гнатюка, Євгена Барвінського, Кирила Студинського, Василя Щурата, Василя Доманицького, Олександра Колеесу, Вячеслава Липинського, Івана Созанського та інших відомих дослідників. Частіша тих співробітників творили історичну школу Грушевського, яка багато зробила для розвитку української історіографії ще перед першою світовою війною.
Притягнення до співпраці наддніпрянських і наддністрянських вчених у виданнях НТШ сприяло зближенню і співпраці українських
48 М. Грушевський, « Наукова діяльність Товариства ім. Шевченка в р. 1895. Записка для загального збору р. 1896 », ЗНТШ, т. X, кн. 2, 1896, стор. 7— 8.
47 Звичайно показник до ЗНТШ складався з двох частин: І. Розвідки, замітки, огляди й матеріали, 2. Рецензії й реферати.( Наукова хроніка і бібліографія). Відомо, що проф. Лев тепер працює над повним бібліографічним індексом до Записок НТШ.