Н А УК О ВЕ ТОВАРИ СТВО ІМ . Т . Ш ЕВЧЕНКА 51
культивувати чужу науку . Не ставлячи вперед якої небуть програми що до напряму , провідних гадок , Записки заховували повну свободу в трактованю річи , ставляючи вимогою лише , щоб робота відповідала вимогам науковости . .. Поруч з тим , трохи пізніше — поставлена була ще інша спеціяльна мета — утворення в Записках орґана , що давав би перегляд наукової роботи над предметами , що безпосередньо з Україною зв ’ язані ». 46
В першу чергу Грушевський звернув увагу на регулярне видання Записок . В 1894 році він видав чотири томи журналу , а від 1896 року Записки появлялися що два місяці , як офіційний орган трьох секцій НТШ . В 1897 році матеріали членів Математично — природничої Секції друкувалися в « Збірнику Математично-природничої Секції », а Записки фактично стали українознавчим журналом .
Грушевський запровадив нові відділи до журналу й поширив його тематичний зміст . Зокрема було запроваджено рецензійний відділ і наукову хроніку > в якій подавалися бібліографічні огляди часописів видаваних в Україні і поза її межами . Ці огляди до 1914 року й дотепер не втратили своєї ваги . Звичайно Записки відкривалися поважними монографічними дослідженнями , а у відділі « Miscellanea » містилися короткі джерельні причинки до історії , етнографії або літератури . В рецензійному відділі містилися обширні критичні огляди на українознавчі праці , як також із інших ділянок слов ’ янознавства . На окрему увагу заслуговує « показник » — індекс до змісту журналу , який появлявся щорічно і до сьогодні становить основну бібліографію українознавства до 1914 року . В 1897 році виготовлено індекс до перших 20 томів Записок . 47
Від 1897 формат Записок збільшився . До співпраці в журналі Грушевський притягнув визначні наукові сили з Великої України , Галичини , а головно своїх учнів-студентів , про що ми згадували вище . Серед співробітників Записок знаходимо Івана Франка , Олександра Кониського , Олександра Лотоцького , Остапа Терлецького , Степана Томашівського , Зенона Кузелю , Осипа Чайківського , Василя Герасимчука , Мирона Курдубу , Івана Крип ’ якевича , Івана Джиджору , Олександра Сушка , , Степана Рудницького , Володимира Гнатюка , Євгена Барвінського , Кирила Студинського , Василя Щурата , Василя Доманицького , Олександра Колеесу , Вячеслава Липинського , Івана Созанського та інших відомих дослідників . Частіша тих співробітників творили історичну школу Грушевського , яка багато зробила для розвитку української історіографії ще перед першою світовою війною .
Притягнення до співпраці наддніпрянських і наддністрянських вчених у виданнях НТШ сприяло зближенню і співпраці українських
48 М . Грушевський , « Наукова діяльність Товариства ім . Шевченка в р . 1895 . Записка для загального збору р . 1896 », ЗНТШ , т . X , кн . 2 , 1896 , стор . 7 — 8 .
47 Звичайно показник до ЗНТШ складався з двох частин : І . Розвідки , замітки , огляди й матеріали , 2 . Рецензії й реферати . ( Наукова хроніка і бібліографія ). Відомо , що проф . Лев тепер працює над повним бібліографічним індексом до Записок НТШ .