Розділ VI, глава 2--- 415
думку про доцільність доручити дворянам самостlИНО виробити нову систему відносин із залежними селянами. Отже, при такому підході губернські комітети закріпили б засади феодально-кріпосницького ладу, « осучаснені » відповідно до « духа времени ».
Розуміючи такий настрій пануючого стану, міністр Ланський( він ставав все впевненішим прибічником скасування кріпацтва) за допомогою свого нового заступника, людини послідовно ліберальних поглядів М. Милютіна, який замінив Льовшина, наполіг, щоб діяльність губернських комітетів проводилась чітко у відповідності із урядовою програмою. А ця програма передбачала обов ' язкове наділення селян землею у постійне користування, хоч деталі подальших відносин звільнених селян із поміщиком не уточнювались. Безземельне же звільнення селян не підтримувалось.
Спочатку уряд планував, щоб губернські комітети склали прийнятну для їх місцевості аграрно-соціальну систему з гі затвердженням у Секретному комітеті, який мав право внести необхідні корективи. Але, потім, після очевидного гальмування урядової програми на місцях, було вирішено на основі детального вивчення губернських проектів розробити єдине для всієї імперії « Положення », що доручили новому органу Редакційним комісіям( 1859 р.).
Ще до підписання указу щодо Редакційних комісій уряд затвердив нову програму реформи. Попередня( ухвалена у квітні 1858 р.) передбачала збереження в недоторканості дворянського землеволодіння та користування звільнених селян поміщицькою землею на певних, зафіксованих умовах. Це означало, що феодальні відносини на селі в основі своїй залишаться. Нова програма( грудень 1858 р.) принципово відрізнялася від старої- вона була першою буржуазною за змістом програмою реформ, а гі стрижнева ідея- викуп звільненими селянами своїх наділів.
Неодмінно слід сказати про ставлення Олександра ІІ до цієї програми, оскільки воно свідчить, що імператор стояв у цьому питанні ближче до консервативних кіл, ніж до ліберальних діячів Міністерства внутрішніх справ, Редакційних комісій і навіть деяких членів губернських комітетів( напр., Тверського). У серпні 1859 р.( через 8 місяців після ухвалення програми!) Олександр ІІ сказав голові Редакційних комісій Я. Ростовцеву, що він ніколи не погодиться на обов ' язковий викуп селянами земельних ділянок, особливо орної землі. Слова імператора, можна припускати, були викликані, по-перше, його побоюваннями поставити долю реформи в залежність від потужних протестів ДВОРЯН, ства, а подруге- особистим сумнівом, в усякому разі, своєчасності переходу до буржуазних правових норм.