Розділ VI, глава 2--- 410
Внаслідок цього в Україні почав формуватися революЦ1ИНИЙ соціал-демократичний рух європейського типу( Драгоманов, Павлик,
Подолинський та ін.), але й він не набув потрібного розмаху. На його місце прийшов пролетарський рух із соціалістичною програмою марксистського типу, непримиренним опонентом якого виступив націоналізм, який був на прапорі окремих українських партій поч. ХХ ст.
Українська думка в пореформений період в особі передових мислителів збагатила суспільну свідомість доволі цінними пропозиціями щодо вирішення злободенних проблем народного життя. По-перше, була висловлена теза про те, що здобуття незалежності можливе виключно політичним способом, шляхом докорінної перебудови державної системи на федеративній основі і наданням народам Російської імперії вирішальних повноважень в облаштуванні власної долі; самобутньою була трактовка федералізму як демократичного принципу і междержавного, і колективної самоорганізації внутрішнього співжиття. По-друге, доводилась убогість і небезпечність вузького націоналізму, натомість пропагувалась ідея національного розвитку завдяки розширенню міжнародного співробітництва, долученню до європейських цінностей. По-третє, засуджувався капіталістичний лад, експлуатація людини людиною, натомість обrрунтовувалася ідея соціальної справедливості; однак ні Драгоманов, ні Франко не поділяли марксистський погляд на соціалізм, а розуміли соціалізм як об ' єднання трударів-власників засобів виробництва і суспільного продукту одночасно. По-четверте, народ визнавався провідною силою в історії, а тому, з точки зору Антоновича, завдання « істинних друзів народу » полягало в його просвіті; свою долю, життєвий шлях народ обере сам, і ці цілі будуть « вищі і розумніші » за ті, що обрав би для нього хтось інший.
Гл ава 2. Російське суспільство і влада: драма взаємовідносин
@ Перші кроки реформи 1861 р.
@ Ліберальна версія російської модернізації
@ Радикально-демократичне бачення майбуття
@ Риси суспільного ідеалу доби
Р осійська суспільна думка другої половини ХІХ- початку ХХ ст. розпочиналась, як і українська, в умовах всеохоплюючої кризи
феодально-кріпосницького ладу. Ця криза дещо принишкла в очікуванні