Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 348

Розділ V, глава 2
--
347
в илегий, беССМЬІслеННЬІХ отличий» и домагалася «более равномерноro
распределения национаЛЬНЬІХ богатств, более справедливого раздела
зеМНЬІХ благ» 5З. Знайомство з буржуазною дійсністю Європи змуси­
ло Чаадаєва після революції 1 848 49 рр. б ільше уваги приділити ідеї
соціальної справедл ивості, хоч він загалом не підтримав соціалістичний
рух . «Социализм победит не потому, что он прав, - записав Чаадаєв у
зошит свою думку, - а потому, что непраВЬІ его противникИ» 54, - цей
в ідгук нагадує враження в ід капіталізму, яке склалося майже одночасно
з Ч аадаєвим, у Герцена.
Я нус - божество римської міфології; зобра­
жувалось з двома обличчями: одне було зверне­
не у минуле, інше - вдивлялося у майбутнє. Цей
образ використав Герцен для характеристики
слов ' янофілів та західників, суперечка м іж яки­
ми становила головну подію в історії російської
суспільної думки 30 - 50-х років ХІХ ст.
В итоки цієї дискусії можна в іднайти в поглядах багатьох мислителів,
письменників, журналістів кінця ХУІІІ першої третини ХІХ ст. Предмет
суперечки полягав у концепції модернізації Рос ії: вона має здійснюватися
за європейським зразком чи спир атися на в ітчизняні традиції суспіл ьного
життя . Така постановка проблеми не була дов ільною грою розуму, вона
зумовлювалась, по-перше, консервативними стереотипами м ислення,
згідно з якими критерієм істини є хронологічна давність, отже, те, що існує
здавна, гідне незмірно б ільшої підтримки, ніж вс ілякі нововведення; по­
друге, критичною оцінкою соціально-пол ітичної практики буржуазних
країн (передусі м, Франції) післяреволюційної доб и. Іноді обидва чинника
дивним чином поєднувалися у св ітогляді окремих о сіб .
Наведемо лише два прикл ади. М . Карамзін, про що вже говорилося у
поперед ньому розділі, го стро критикував несвоєчас ні, непродумані, а тому
ш кідливі реформи Олександра І . З його точки зору, засади соціаль