Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 332

Розділ V, гла ва 1
--
33 1
Безумовно, ідеалізуючи українську дійсність, Костомаров в іддавав
данину романтичному месіанству, характерному, зокрема, для поляків:
«І не хотіла Україна іти услід язиків, а держалась закону божого, і всякий
чужестранець, заїхавш и туди, дивувався, що ні в одній стороні на світі
не було такого братства, такої віри, нігде муж не любив так щиро своєї
жони , а діти родителеЙ»39.
Месіанство принципово не супереч ило доктрині панславізму, в уся­
кому разі, коли мова йшла про роль слов ' я н у неслов ' янському оточенні.
Я . Коллар недвознач но заявляв, що Заходу вже немає чого с казати, а
слов 'яни тільки мають ще висловитися. Кирило-мефодіївці не звернули,
мабуть, належної уваги на ту обставину, що месіанство супереч ить прин­
ципу рівноправ ' я народів і руйнує усю їх концепцію. Адже страждало не
тільки самолюбство народів, які не потрапили до кола обраних, - зникав
самий грунт для о б ' єднання чи зближення націй, про що розпов ідав у
Парижі М іцкевич.
Одне з головних, так би мовити - задушевних, завдань кирило­
мефодіївців полягало у звільненні свого народу; вони палко любили
батьківщину, з болем говорили про гі пригноблений стан, про страждання
народу. В складі Рос ії, запевняли члени товариства, Україна знаходиться
на становищі рабині, а гі народ на своїй землі почуває себе іноземцем.
Мета відродження України, на думку В . Б ілозерського, - реал ізація у ній
«Божої правди» , досягнення свободи, братерства, любов і до ближньо­
го, народного добробуту, а головне - « независимого р азвития той идеи,
которая вложена Творцом в натуру нашего народа»40 . Мету вбач ал и та­
кож у тому, писав П. Куліш, щоб воскре сити національну гордість та
самосвідомість, оскільки небагато хто в Україні знає про гі славне мину­
ле, про героїв-козаків і Гетьманщину.
Щоб глибше пізнати це м инуле українського народу, кирило-мефодіївці
відшукували, вивчали і в идавал и пам' ятки історичної та суспільної дум­
ки; достатньо назвати Ко стомарова, Гулака, Куліша, Марковича та і н . , аби
уявити значний р івень їх діяльності. Готували вони до видання навчальну
л ітературу, складали плани організації загальноосвітніх і професійних
шкіл для сільської молоді « из казаков» , тобто з не покріпачених верств.
У перші й редакції «Автобиографии» , продиктовані й Н . Білозерській,
Костомаров в узагальненому вигляді окреслив концепцію кирило­
мефодіївців, усунувши деякі суперечності програмних документів і до-
. 39 Кирило-Мефодіївське товариство. Т. І. С. 257;
Костомаров. К: Наукова думка, 1 992. С. 7 1 -72.
-
40 Кирило-Мефодіївське товариство. Т. І . С. 392.
Пінчук
/О.А. Микола І ванович