Розділ V, гл ава 1-- 324
відбилося і на долі Шевченка. Обшуки, проведені у нього, виявили низку « революційних », « антиурядових » віршів, наслідком чого стало 1 О-річне заслання Шевченка( 1847 р.) солдатом із суворою забороною( царська резолюція!) « писати і малювати ». Повернувся він з прикаспійських степів напередодні буржуазних реформ; здоров ' я його було підірване і у 1861 р. Україна втратила свого пророка.
Суспільно-політичні уявлення Шевченка знайшли свій вираз у поетичній формі, і це змушує вдаватися до використання спеціальної методики дослідження, щоб перевести художні образи чи метафори в ідеологічну площину. Це надзвичайно складна процедура, яка до цього часу залишається нерозробленою, чимало науковців скептично ставляться до такої можливості взагалі.
Тому ми зупинимось лише на тих сюжетах з творчої спадщини
Шевченка, які породжувалися реальними проблемами тогочасної дійсності. Тими проблемами, що безпосередньо пережиті Шевченком і залишили багато душевних ран.
Одна з провідних тем поезій Шевченка- осудження феодальнокріпосницької системи в усіх ії проявах, а передусім- нелюдяність ії суті для переважної більшості членів суспільства. « Як одна була любов у
Шевченка до рідного краю й народу, так і одна була у нього непримиренна ненависть до кріпацтва і всякої взагалі неволі,- писав С. Єфремов.- На цьому пункті він ні на йоту не поступався, не розумів компромісів і всю силу зібрав, на яку тільки спромігся його великий талант, щоб дошкульнішого удару завдати системі людовладства » 22.
Скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... Гинуть, гинуть У ярмах лицарські сини
(<< І виріс я на чужині!»)
Шевченко іноді втрачав віру в те, що царизм здатен скасувати кріпосне право і тоді в його віршах з ' являлись рядки, які, звичайно, не слід розглядати як прямий заклик до повстання.
Добра не жди, Не жди сподіваної волі-
Вона заснула: цар Микола
Її приспав...( « Я не нездужаю »)
22 Там же. С. 369.