Розділ V, глава 1-- 318
Романтизм як філософська культурологічна теорія виник наприкінці ХУІІІ- У перші десятиліття ХІХ ст. Його поява в Україні була, як ніде, на часі, оскільки після ліквідації автономії в українському народі поширювались песимістичні настрої щодо своєї майбутньої національної долі. « Хресний батько романтизму і модерного націоналізму, німецький філософ Йоган Готфрід Гердер, що пророкував початок доби слов ' ян у Європі, зробив запис у своєму щоденнику: « Україна стане новою Грецією- в цій країні чудовий клімат, щедра земля, і її музично обдарований народ прокинеться колись для нового життя ».
Україна з їі багатою природою, задушевністю народних пісень і героїчним минулим вважалася романтикам загубленим раєм, втраченою Аркадією. Українські сюжети, насамперед пов ' язані з козаччиною, послужили джерелом наснаги для багатьох європейських поетів, художників і композиторів » 13. Природно, романтизм надихнув інтелектуалів самої України оптимістичніше подивитися на минуле Батьківщини, її героїв, на сучасне і майбутнє свого народу, його місце серед інших народів світу.
Цілком закономірно, що дослідження української історії й духовної культури з позицій романтичної методології розпочалось у Харкові, де з 1805 р. функціонував перший в Україні класичний,( що виник за громадською ініціативою до того ж), університет.
У 1 820- 183 О-х роках тут з великим натхненням працював літературнонауковий гурток Ізмаїла Івановича Срезневського( 1812- 1880) 14, пізніше- академіка Санкт-Петербурзької Академії наук, відомого славіста та мовознавця. До гуртка входили чи підтримували з ним зв ' язки М. Костомаров, І. Петров, В. Пассек, А. Хіждеу, брати Ф. і О. Євецькі, О. Шпигоцький, І. Розковшенко, А. Метлинський, Л. Боровиковський та ін. Вони, а також інші літератори, науковці Наддніпрянщини взяли активну участь у збиранні пам ' яток української історії і культури, їх вивченні, науковій обробці, у створенні художніх творів на історичну тематику. Результати їх роботи вміщувались в « Украинском альманахе », збірнику « 3апорожская старина »( вийшло з друку шість випусків).
та
13 Там же. С. 29.
14 Кондратюк к.к. Українська історіографія ХІХ- поч. ХХ століть: основні напрями і концепції.- Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. С. 44-49.