Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 311

РОЗДІЛ V
( 18ЗО- 1850 рр.) ВИПРОБУВАННЯ КРИЗОЮ

Криза феодально-кріпосницького ладу, яка охопила у 30- 50 ті роки практично усі сфери російського життя, поставила дуже відповідальні завдання перед суспільною думкою. Потрібно було глибоко проаналізувати небезпечні явища, встановити їх причини та запропонувати оптимальні шляхи виходу із скрутного становища. « Повноважний представник » суспільної думки, інтелігенція дала гідну відповідь на цей соціальний запит. А суспільна думка, в свою чергу, набула багатьох сутнісних ознак гі сучасного образу. З одного боку, це підвищило ступінь адекватності відображення навколишньої дійсності, а з другого- можливість якось впливати на перебіг подій.

Ці зрушення в суспільній думці дають всі підстави виділити в гі історії- як окремий період- 30- 50-ті роки ХІХ ст., цей суперечливий переддень буржуазних реформ в Російській імперії.
Перша половина ХІХ ст. характеризується повільним просуванням країни до буржуазного ладу, рухом доволі своєрідним, бо в його основі- дія передусім об ' єктивних чинників, а не організованих зусиль самого суспільства. Наприклад, правлячі кола в цілому підтримували промисловий розвиток, товарно-грошові відносини, заснування закладів професійно-технічної освіти, оптимізацію бюрократичного апарату, переслідуючи, втім, політико-охоронну мету, що полягала у збереженні засад самодержавно-кріпосницького ладу, соціальної та фіскальної стабільності у державі. Проте в ХІХ ст. значно загострилася проблема, пов ' язана з подальшим існуванням кріпосного права. Річ у тому, що раніше, в ХУІІ- ХУІІІ ст., кріпацтво( за концепцією л. Милова) сприяло виживанню суспільства в умовах обмеженого обсягу сукупного додаткового продукту, а вже у ХІХ ст. ситуація суттєво змінилася. « Перетворення
Росії кінця ХУІІІ- початку ХІХ ст. напруженими зусиллями всього суспільства у найбільшу європейську державу з більш-менш розвинутою промисловістю применшуваЛ0 кріпацтво в ролі такого « важеля »( тобто « важеля » виживання суспільства.- А. Б.). Понад те, кріпацтво відігравало роль « оптимізатора » функціонування суспільства лише в умовах