Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 301

Розділ IV, глава 2
---- -
300
3латая жатва, чтоб бесслезна
Бьша, оранию полезна;
О н мог вещать БЬІ за сохой :
БраздЬІ своей я не наемник,
На пажитях своих не пленник,
Я благоденствую тобой .
П і д цими рядками міг підписатися й Пнін, бо в ін також бачив майбут­
нього селянина вільним власником земл і .
у Радіщева, крім іншого, народ судить царя за те, щ о той порушив за­
кони, встановлені загал ьною волею і вручені йому для в иконання . Саме на
цей бік справи звернув увагу Пнін і зробив цю тему централ ьною в « Оде
на правосудие» ( 1 8 0 5 ) 1 24. У високі й оцінці законності, її благотворній
дії на увесь соціальний устрій Пнін був солідарним з Радіщевим . Проте
якщо Радіщев можлив ість подолання вад бачив в активних діях самого
народу, то Пнін апелював до «освіче ного монарха» .
Економ ічні погляди Пніна перегу кувалися з позицією італійського
просв ітителя-економіста п . Веррі ( 1 72 8
1 797), уривки з творів я кого
(у перекладі) друкувал ися на сторінках « С . -Петербургского журнала» .
Не будуч и прибічником егалітаризму, п. Веррі тим не менше пропагував
рівномірний розподіл суспільного багатства. В інших м атеріалах журна­
лу послідовно проводилась ідея про почесне м ісце праці у суспільств і ,
про «загальне благо» , п р о неприпустим ість гноблення людини людиною,
зосередження великих матеріальних благ у небагатьох руках .
Чому Пнін не схвалював французьку революцію? Перш за все тому,
що революція як засіб вирішення колізій є надто дорогою ціною за ре­
формування суспільства. Він і революцію у Франції не виз нав через П
криваві сторінки; якщо Карамзін примирився з революцією завдяки при­
ходу до влади Наполеона і в ідновлення монархії, то Пнін я краз дорі кав
революції за такий поворот у П історії: « . . . Франция ничего не у пустила
сделать для слаВЬІ первого консула; что ж сделала она для собственной
своей слаВЬІ , того я не в ижу» . Як можна зрозум іти Пні на, він засуджував
у французькій революції те, що гасла свободи, р івності, « загального бла­
годенства» залишилися на папері .
Критика наслідків французької буржуазної революції кінця ХУІІІ ст.
росі йським просв ітителем Пніним з очевидністю свідч ить, що не
можна беззастережно ототожнювати просвітительську і суто буржуазну
ідеологію .
-
124 Русские просветители.
с.
243-246.