Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 292

Розділ IV, глава 2
--
29 1
ВІДІгравали журнали (в тому числі - перші дитячі) «Утренний свет» ,
« Московское ежемесячное издание», « Покоющийся Трудолюбец» та ін.,
а також газета «Московские ведомости» .
Просвітительські суспільні погляди Новікова ч ітко визнач илися з
самої першої його появи перед всеросійською читацькою аудиторією у
1 769 р . Справа в тому, що на початку січня того року Катерина ІІ через сво­
го секретаря Г. Коз ицького почала видавати с атиричний журнал « В сякая
всячина» з метою повести критичний настрі й суспільства у потрібному
напрямку. Імператриця створила і власну теорію сатири в «ульrбательном
духе», сподіваючись, що ті часописи, які, на з апрошення видавця, виник­
нуть за «В сякой всячиной» , займуться передусім викриттям недоліків у
«людській душі» . Послідовники були надто невиразними - « И то и СИО» ,
«Ни то ни с ио в прозе и в стихаю> та і н . , однак у тому ж 1 769 р . виходить
з друку перший номер го стросатирич ного журналу Новікова « Труте нь» ,
який мав надто красномовний епіграф : «Они работают, а ВЬІ их труд яди­
те» (слова з одної притчі О. Сумарокова). У «Трутне» , а потім в інших
журналах - «Живописец» , «Кошелею> Новіков з неабияким хистом зма­
лював вкрай непривабливу картину кріпосницької дійсно сті та образи
жорстоких, неосвічених поміщиків-дармоїдів, які своїх кріпосних не
вважали і за людей .
Безжалісно викривав «Трутень» цю антигуманну позицію дворянства:
« 3меян, человек неосновательны
, ездя по городу надседаяся кричит и
'
увещевает, чтоБы
всякий помещик, ежели хорошо услужен быть хоч ет,
бьІЛ тираном своим служителям; чтоб не прощал им ни м алейшей слабо­
сти; чтоб они и взора его боялись; чтоб они были ГОЛОДНЬІ , наги и босы и
чтоб одна жестоко сть содержала сих зверей в порядке и послушании» .
Найбільш викривальним щодо кріпацтва був «О Т Р Ь І ВО К путеше ствия
в * * * И * * * Т* * *» , вм іщений у «Живописце» . Автор, розмовляючи з се­
лянами, доходив сум ного висновку : «Бедность и рабство повсюду встре­
чались со мною во образе крестьян . . . Помещики их сами тому бьІЛИ ви­
ною . . . О человечество ! Тебя не знают в сих пос елениях. О господство ! ТЬІ
тиранствуешь над подобныии себе человеками» . Образ зашкарубілого у
своєму неуцтві поміщика подавали «Письма РОДНЬІХ к Фалалею» (авто­
ром з араз визнають Д. Фонвізіна), також надрукованих у новіковському
«Живописце» .
У своїх сатиричних журналах Нов і ков не тільки виводив на сонячне
св ітло вади кріпосницької системи, але й протиставляв цим негативним
персонажам із «благородного» стану освічених, розумних, справедли­
в их, гуманних представ ників «третього стану » .